Номер провадження: 11-сс/785/26/18
Номер справи місцевого суду: 523/17160/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.01.2018 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
адвоката - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 13.12.2017 року про відмову у застосуванні відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
Вказаною ухвалою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого 2 неповнолітніх дітей, працюючого головою ГС «Україна», проживаючого в АДРЕСА_2 , не маючого судимості в силу ст. 89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 190, ч. 2 ст. 187, ч.ч. 2, 3 ст. 289 КК України, відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
ОСОБА_8 підозрюється у тому, що 12.07.2017 року в м. Одесі з корисливою метою за попередньою змовою з іншими особами шляхом застосування фізичного насильства і погроз застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого заволоділи майном потерпілого ОСОБА_9 грошовими коштами, документами, автомобілем; а також 08.08.2017 року за попередньою змовою з іншою особою шляхом шахрайства незаконно заволоділи грошовими коштами, автомобілем та іншим майном потерпілого ОСОБА_10 .
В апеляції захисник, посилаючись на незаконність ухвали, вказує, що районний суд не врахував в повній мірі висновки ухвали слідчого судді цього ж суду від 08.12.2017 року про відмову в продовженні строку тримання ОСОБА_8 під вартою за попереднім клопотанням прокурора, недостатність підстав і передбачених законом ризиків для обрання запобіжного заходу. Також захисник заявив клопотання про визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні, зокрема протокол прийняття заяви про вчинення злочину, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 та протоколу пред'явлення особи для впізнання, оскільки потерпілий не володіє українською мовою, а вказані документи частково складені українською мовою, частково російською, якою той володіє обмежено, та з посиланням на норми міжнародного права і практику ЄСПЛ просить змінити ухвалу слідчого судді і обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло з 22 години до 6 години наступного дня.
Вислухавши доповідача, захисника про задоволення апеляції, прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши доводи апеляції та матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
ОСОБА_8 дійсно підозрюється у вчиненні тяжкого, середньої тяжкості та особливо тяжкого злочину, передбачених ч. 2ст. 190, ч. 2 ст. 187, ч.ч. 2, 3 ст. 289 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.
Слідчий суддя з посиланням на норми міжнародного права, норми діючого КПК України, врахувавши дані про особу підозрюваного, зокрема, ту обставину, що ОСОБА_8 перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працевлаштований, не має судимостей, страждає на ряд захворювань прийшов до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор відмовився від своєї апеляційної скарги у цьому провадженні у зв'язку з закінченням терміну дії запобіжного заходу і апеляційне провадження у цій частині закрито.
Колегія суддів не може погодитись із доводами апеляції захисника про те, що підозрюваний буде сумлінно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки він неодноразово не з'являвся на виклики в судові засідання апеляційного суду, у зв'язку з чим 05.01.2018 року було винесено ухвалу про його привід, після чого підозрюваний відповідно до пояснень прокурора був затриманий у Волинській області під час керування автомобілем, чим останній порушив умови запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доводи захисника про викрадення ОСОБА_8 співробітниками СБУ з місця його проживання 04.01.2018 року не заслуговують на увагу, оскільки сам захисник стверджує, що ОСОБА_8 , який відмовився надати прокурору засоби зв'язку з ним та вимагав спілкуватися з ним лише через захисника, в цьому ж разі, начебто, на прохання по телефону від співробітників СБУ залишив житло на порушення обраного йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
З огляду на викладене, приведені в апеляційній скарзі захисника доводи не дають апеляційному суду підстав для скасування судового рішення, тим більше, що в своїй апеляційній скарзі захисник просить постановити рішення, яке не передбачене КПК України.
Доводи клопотання захисника про визнання вищезазначених доказів недопустимими колегія суддів не може визнати обґрунтованими, адже потерпілий - громадянин Пакистану, звернувся до правоохоронних органів України з заявою про вчинений відносно нього злочин, вказав про обставини події, про причетних до цього осіб в межах розуміння ним української та російської мови і підстав для задоволення такого клопотання на даний час апеляційний суд не вбачає.
У зв'язку з наведеним підстави для задоволення апеляції захисника та скасування ухвали слідчого судді відсутні.
Керуючись ст. 405,407,409,419, 422 КПК України,
Апеляцію адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 13.12.2017 року про відмову у застосуванні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4