Справа № П/811/560/17
Прізвища суддів першої інстанції: головуючий суддя: Тимошенко В.П., судді: Гаврилюк В.О., Рідзель О.А.
25 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Бабенка К.А., Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агростандарт Сервіс» до Державної фіскальної служби України, Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відключення від системи електронного документообігу з ДФС України договору «Про визнання електронних документів», укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Агростандарт Сервіс» та Кропивницькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області від 10.04.2017 № 10042017 (реєстраційний №9059518023);
- зобов'язати Державну фіскальну службу України поновити дію договору від 10.04.2017 №10042017 (реєстраційний №9059518023), підключивши його до відповідної системи електронного документообігу з ДФС України.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Кропивницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апелянт вказує, що Кропивницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області не порушено прав позивача, оскільки ТОВ «Агростандарт Сервіс» не було підключено до системи електронного документообігу на рівні ДФС України з невідомих причин.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилися.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агростандарт Сервіс» зареєстроване як юридична особа і перебував на податковому обліку в Кропивницькій ОДПІ як платник податків.
10.04.2017 між Кропивницькою та ТОВ «Агростандарт Сервіс» укладено договір «Про визнання електронних документів» №10042017.
Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу.
За умовами п. 1.1 вказаного договору платник податків зобов'язаний надсилати до органу ДФС податкові документи в електронному вигляді у форматі (стандарті) електронного документа звітності, який затверджено наказом.
Згідно з п. 3.1 договору податковий орган зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.
Розділом VI договору передбачено, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладання цього договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність.
Згідно з п. 6.3 договору довір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
З квитанції № 2 вбачається, що документ прийнято.
В період з 11.04.2017 до дня звернення до суду з даним позовом всі податкові документи, які направлялись позивачем в електронному вигляді на реєстрацію на підставі вказаного договору, повертались з відмовою у реєстрації, що підтверджується відповідними квитанціями № 1, копії яких містяться в матеріалах справи.
Так, у квитанції від 26.04.2017 зазначено, що документ не прийнято з тих підстав, що діє договір про визнання електронних документів від 10.04.2017 № 10042017. У квитанції № 1 від 09.06.2017 зазначено, що документ не прийнято. Помилка: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233. Можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів. Такі ж помилки відображено і в квитанціях від 09.06.2017, від 05.07.2017, від 10.04.2017.
Згідно з інформацією ГУ ДФС у Кіровоградській області, викладеною у листі від 24.05.2017 №1073/П/11-28-08-22, договір про визнання електронних документів від 10.04.2017 був оброблений позитивно та відповідно підключений до системи електронного документообігу. Однак, знаходиться в стані, що потребує підтвердження статусу суб'єкта електронного документообігу.
Вважаючи свої права на подання документів до органів ДФС в електронному вигляді порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
На підтвердження неможливості подання документів в електронному вигляді позивачем надано суду квитанції про неприйняття електронних документів та відповіді на неодноразові звернення позивача щодо вказаного питання.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах у податкових органів не було правових підстав для неприйняття податкових документів платника податків, оскільки договір про визнання електронних документів є чинним.
Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Положеннями ст.ст. 46-51, 201 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника податку скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, подавати контролюючому органу податкову звітність у вигляді податкових декларацій або розрахунків та кореспондуюче йому право платника подавати таку звітність засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Порядок подання документів в електронному вигляді станом на час існування спірних правовідносин було врегульовано Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233 (далі - Інструкція №233).
Пунктом 7.4 розділу ІІІ вказаної Інструкції встановлено, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
Відповідно до п. 7.5 розділу ІІІ Інструкції №233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
При цьому пунктом 7.6 розділу ІІІ Інструкції №233 визначено, що у разі якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у квитанціях про неприйняття податкових документів зазначено помилку: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233. Можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Розділом VІ додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.
З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність.
Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.
У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.
Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частиною першою статті 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що одностороннє розірвання договору означає односторонню волю сторони угоди, яка має право на вчинення таких дій, що у свою чергу передбачає доведеність з боку управленої сторони наявності обставин, з якими умови договору пов'язують можливість реалізації права однієї із сторін на одностороннє розірвання договору.
В межах спірних правовідносин, законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДФС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
Однак, станом на час існування спірних правовідносин підстави для припинення договору в односторонньому порядку були відсутні, договір про визнання електронної звітності від 10.04.2017 року № 10042017 був чинний, повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису було зареєстровано, а тому у податкового органу були відсутні підстави для відмови у прийнятті електронних документів.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що дії податкового органу щодо неприйняття податкових документів, що надсилалися позивачем засобами електронного зв'язку, є протиправними, оскільки договір про визнання електронних документів чинний. Докази ненадання платником податків до органу ДФС нових посилених сертифікатів ЕЦП замість скасованих або зміни місця реєстрації відсутні.
При цьому, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач допустив якісь помилки при надсиланні податкових накладних, а також наявності підстав для припинення приймання документів в електронному вигляді.
З огляду на те, що причиною відмови у прийнятті податкових документів позивача зазначено ту обставину, що договір потребує підтвердження статусу суб'єкта електронного документообігу, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії Державної фіскальної служби України щодо відключення від системи електронного документообігу з ДФС України договору «Про визнання електронних документів», укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Агростандарт Сервіс» та Кропивницькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області від 10.04.2017 № 10042017 (реєстраційний №9059518023), є протиправними, а порушене право позивача на подання документів в електронному вигляді підлягає відновленню.
Доводи апеляційної скарги відповідача висновки суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді К.А. Бабенко
І.В. Федотов
Повний текст постанови виготовлено 25.01.2018