Справа № 826/12199/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
25 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року, прийняту в порядку письмового провадження, у справі за позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернулася до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 14 582,37 грн., сплаченого згідно з квитанції № 39 від 12.06.2017 року;
- зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 14 582,37 грн., сплаченого згідно з квитанції № 39 від 12.06.2017 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу та судовий збір.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 14 582,37 грн., сплаченого згідно з квитанція № 39 від 12.06.2017 року. Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 14 582,37 грн., сплаченого згідно з квитанція № 39 від 12.06.2017 року. Вирішено присудити на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) здійснені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640, 00 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. У задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу позивачу відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині про відмову у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, позивач оскаржив його в цій частині в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказані вимоги задовольнити.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В частині про задоволення позову постанову суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується та судом не переглядається.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що надання усної консультації, складання позовної заяви та підготовка документів з метою подання адміністративного позову не відноситься до окремих процесуальних дій, а тому витрати на вищевказані дії відшкодуванню не підлягають.
Відповідно до ст. 97 КАС України в редакції на час вирішення справи судом першої інстанції, суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи до яких віднесено і витрати на правову допомогу.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», що був чинним на момент вирішення справи судом першої інстанції, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня на рівні 1600,00 грн., відповідно, розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 640,00 грн. за годину роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу позивачу надавав адвокат Кулачко Т.М. з адвокатського об'єднання «Тарас Кулачко та Партнери».
Між ОСОБА_2 та адвокатським об'єднанням «Тарас Кулачко та Партнери» укладено договір від 18 серпня 2018 року № 18/08/17-1 про надання правової допомоги, копія якого міститься в матеріалах справи.
За умовами п. 3.1 договору вартість послуг складає 625,00 грн. за одну годину надання послуг.
Таким чином, визначена у договорі від 18 серпня 2018 року № 18/08/17-1 вартість однієї години фактично витраченого часу на надання правової допомоги не перевищує суми витрат за годину, яка може бути компенсована згідно зі статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
В акті приймання-передачі фактично наданої правової допомоги, складеному 14 вересня 2017 року, зазначено зміст фактично витраченого часу, кількість фактично витрачених годин, вартість 1 (однієї) години та загальна вартість.
Вартість послуг з правової допомоги в сумі 4 375,00 грн. включає в себе: надання усної консультації щодо підготовки та подання позову до суду - 1250,00 грн.; складання та підготовка документів для подачі позову до суду ( 5 год.) - 3125,00 грн.
На підтвердження оплати наданих послуг надано засвідчену копію квитанції на суму 4 375,00 грн., оригінал виписки по рахунку.
Матеріалами справи підтверджуються складання та подання до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративного позову ОСОБА_2, розмір витрат на що складає 3125,00 грн. При цьому, надання усної консультації з приводу подання позову (складання та подання процесуальних документів), розмір витрат на що становить 1250,00 грн., є невід'ємною частиною надання правової допомоги, без якої подання позову було б неможливе.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що витрати позивача на правову допомогу є підтвердженими, а тому підлягають відшкодуванню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України в редакції на час ухвалення рішення судом першої інстанції, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд першої інстанції наведеного не врахував.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на те, що суд першої інстанції вирішив питання щодо стягнення витрат на правову допомогу з помилковим застосування норм процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 6 цієї статті якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на викладене, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями ст.ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року змінити.
Змінити мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року в частині про стягнення витрат на правову допомогу.
Доповнити резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року абзацом наступного змісту:
«Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (03680, м. Київ, вул. Антоновича, 70, код ЄДРПОУ 40375920) витрати на правову допомогу у розмірі 4375 грн. (чотири тисячі триста сімдесят п'ять, 00 коп.)».
Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (03680, м. Київ, вул. Антоновича, 70, код ЄДРПОУ 40375920) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 704, 00 грн. (сімсот чотири гривні, 00 коп.).
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов І.В. Федотов
Повний текст постанови виготовлено 25.01.2018