Справа № 346/968/17
Провадження № 22-ц/779/221/2018
Категорія 47
Головуючий у 1 інстанції Бирич Н. В.
Суддя-доповідач Бойчук
23 січня 2018 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого Бойчука І.В.,
суддів Ясеновенко Л.В., Горейко М.Д.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Коломийської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі П'ядицької територіальної громади Коломийського району до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду під головуванням судді Бирич Н.В. від 12 грудня 2017 року
24 лютого 2017 року заступник керівника Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області звернувся до Коломийського міськрайонного суду із зазначеним позовом в інтересах держави в особі П'ядицької територіальної громади Коломийського району, у якому просив поновити строк позовної давності і визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 02.10.2006 року площею 0,5546 га, виданий ОСОБА_2 та зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 0,5546 га, яка розташована в с. Велика Кам'янка з чужого незаконного володіння у землі запасу П'ядицької об'єднаної територіальної громади.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка відповідачу була надана незаконно, внаслідок злочинних дій ОСОБА_6, який видав ОСОБА_2 завідомо неправдивий документ, а саме рішення 24 сесії Великокам'янської сільської ради 4 демократичного скликання від 24.01.2006 року "Про затвердження технічного звіту по складанню кадастрового плану земельної ділянки". За вказані злочинні дії ОСОБА_6 було визнано винним вироком Коломийського міськрайонного суду від 17.03.2016 року та призначено відповідне покарання. Вказує, що спірна земельна ділянка фактично належить до земель запасу П'ядицькох об'єднаної територіальної громади.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 12 грудня 2017 року поновлено строк позовної давності, позов задоволено.
Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 02.10.2006 року площею 0,5546 га, виданий ОСОБА_2.
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 0,5546 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована в с. Велика Кам'янка Коломийського району з чужого незаконного володіння у землі запасу П'ядицької об'єднаної територіальної громади Коломийського району.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.
ОСОБА_2 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення є частково незаконним, оскільки судом не наведено мотивів та причин пропуску строку позовної давності та безпідставно стягнуто з нього як інваліда 2 групи судовий збір.
Просить скасувати рішення суд першої інстанції в частині стягнення з нього судового збору.
Сторони в засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час і місце слухання справи та не повідомили суд про причини неявки, що є підставою розгляду апеляційної скарги без їх участі.
Відповідно до п. 9 розд. XIIІ «Перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що спірна земельна ділянка була незаконно передана відповідачу ОСОБА_2 на підставі підробленого рішення сільської ради
Також суд вважав, що строк позовної давності слід поновити та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, при цьому повернув спірну земельну ділянку з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 у землі запасу П'ядицької об'єднаної територіальної громади Коломийського району.
Апеляційний суд вважає, що до такого висновку суд прийшов передчасно, з порушенням вимог матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що рішенням сесії Великокам"янської сільської ради Коломийського району від 24.01.2006 року ОСОБА_2 було затверджено технічний звіт по складанню кадастрового плану земельної ділянки. На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 площею 0,5546 га для ведення особистого селянського господарства серії НОМЕР_1 від 02.10.2006 року. Вироком Коломийського міськрайонного суду від 17.03.2016 року встановлено, що вказане рішення сільської ради було підробленим. Цим вироком колишнього сільського голову ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.2, 366 ч. 2 КК України та призначено відповідне покарання. Позивач зазначив, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 державним та громадським інтересам в особі органу місцевого самоврядування було завдано шкоду в сумі 102610 гривень, що спричинило тяжкі наслідки.
У відповідності до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 подав суду заяву (а.с. 77) про застосування до даного спору строку позовної давності.
Однак, суд першої інстанції на дану обставину уваги не звернув та погодився із доводами прокуратури в інтересах П'ядицької територіальної громади і прийшов до висновку про поновлення строку позовної давності у спірних правовідносинах без наведення мотивів такого висновку.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступні доводи на спростування висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Положеннями статті 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється. У пункті 4 частини першої цієї статті містилася норма, відповідно до якої на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється. Однак, на підставі Закону № 4176-VI від 20.12.2011р. пункт 4 частини першої статті 268 ЦК виключено.
Держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, а їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність. Тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.
На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, а на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 08 червня 2016 року у справі № 6-3089цс15.
Апеляційний суд вважає, що в даному випадку суду першої інстанції слід було встановити, з якого часу особі, в інтересах якої пред'явлено позов, стало відомо про порушене право.
На думку суду апеляційної інстанції початком перебігу строку позовної давності у даній справі є 02 жовтня 2006 року, тобто день виготовлення головою Великокам'янської сільської ради ОСОБА_7 державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1. В суд з позовом про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування її у відповідача Коломийська місцева прокуратура в інтересах П'ядицької територіальної громади Коломийського району звернулася лише 21 лютого 2017 року, тобто з пропуском трирічного строку на звернення до суду.
При цьому доводи позивача, що місцева прокуратура, зважаючи на презумпцію невинуватості, до винесення Коломийським міськрайонним судом 17 березня 2016 року обвинувального вироку щодо сільського голови ОСОБА_6, не могла стверджувати про наявність факту підроблення рішення Великокам'янської сільської ради, а тому не могла вчасно звернутися до суду, не заслуговують на увагу і суперечать матеріальним нормам права, які регулюють питання строку позовної давності.
З огляду на вищенаведене, слід прийти до висновку, що Коломийською місцевою прокуратурою пропущено без поважних причин строк позовної давності в інтересах П'ядицької територіальної громади в даній справі. Доводи апеляційної скарги є доведеними.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому його слід скасувати і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити за пропуском строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 12 грудня 2017 року скасувати.
Ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позову Коломийської місцевої прокуратури в інтересах П'ядицької територіальної громади Коломийського району до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: І.В. Бойчук
Л.В. Ясеновенко
М.Д. Горейко