Справа № 823/1812/17 Суддя першої інстанції: А.В. Руденко
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
25 січня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Волощук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 229 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Київського апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року адміністративний позов залишено без руху.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.
Згідно з ч. 3 ст. 293 КАС України у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду визначено ст. 294 КАС України. У вказаному переліку ухвала про залишення позовної заяви без руху відсутня.
Проте, за змістом п. 12) Перехідних положень КАС України такі заяви чи скарги не можуть бути повернуті за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Залишаючи без руху вказаний вище адміністративний позов суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем не додано до позовної заяви докази сплати судового збору, що суперечить вимогам частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
З таким висновком колегія суддів не погоджується та вважає його необґрунтованим виходячи з наступного.
Позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним вище адміністративним позовом.
Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час постановлення суддею суду першої інстанції оскаржуваної ухвали, встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Позивачем в даному адміністративному позові заявлена позовна вимога немайнового характеру, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Колегією суддів встановлено, що позивач в справі має статус учасника бойових дій (а.с. 8).
При цьому, позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом, оскільки вважає, що спірним рішенням відповідача порушено його право на отримання у власність земельної ділянки.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач є особою, на яку поширюється дія п. 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», та звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Колегія суддів зауважує про помилкове тлумачення суддею суду першої інстанції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим суддя суду першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що оскільки Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачає права позивача як учасника бойових дій на першочергове відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тому судовий збір за подання даного адміністративного позову підлягає сплаті позивачем на загальних підставах. Оскільки таке твердження суперечить правилам, визначеним в Законі України «Про судовий збір».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суддя суду першої інстанції прийшов до неправильного висновку про залишення без руху даного адміністративного позову.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому наявні підстави для його скасування.
Згідно зі ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у випадку неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, а ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року - скасувати, справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е. Мацедонська
Повний текст складено 26.01.2018 року.