Справа № 810/808/17 Суддя (судді) першої інстанції: Харченко С.В.
23 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Літвіна Н.М.,
при секретарі: Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Володарський ВКБ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 11.01.2017 №З-1101/6-10/10-90/1101/08/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 315 ч. 1 п. 2, ст. 317 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення у відповідній частині або зміни рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Володарський ВКБ" (ідентифікаційний код 13710364, місцезнаходження: 09300, Київська область, Володарський район, смт. Володарка, вул. Миру, 53-Б) зареєстроване в якості юридичної особи 29.02.2000 та здійснює господарську діяльність, зокрема, у сфері архітектури, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 176-181).
Судом першої інстанції встановлено, що у листопаді 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка Нова" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Володарський ВКБ" (виконавець) укладено договір підряду на виконання проектних робіт від 11.11.2015 № 44, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання розробити проектну документацію (робочий проект): "Будівництво двох арочних ангар-складів для зберігання зерна в с. Руде Село по вул. Грицюка, 52-А Володарського району Київської області" (а.с. 17).
У листопаді-грудні 2016 року посадовою особою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, на підставі статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, проведено планову перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка Нова" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва - будівництво двох арочних ангар-складів для зберігання зерна в с. Руде Село (далі - арочні ангар-склади), розташованих за адресою: вул. Грицюка, 52-А, Володарський район, Київська область, за результатами якої складено акт від 30.12.2016.
Під час перевірки виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка Нова", зокрема, проектна документація з будівництва наведеного вище об'єкта, що розроблена позивачем і на підставі якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка Нова" виконує будівельні роботи, не відповідає приписам статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI та пунктам 4.1, 8.2 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", а саме: проектну документацію розроблено не в повному обсязі, в ній відсутні розділи "Дані інженерних вишукувань", "Відомості з обсягами робіт", "Забезпечення надійності та безпеки", "Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16", "Організація будівництва" відповідно до ДБН А.3.1-5 "Організація будівельного виробництва".
За результатами перевірки посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю винесено припис від 30.12.2016 № С-3012/2, яким зобов'язано позивача у строк до 31.01.2017 усунути виявлені порушення містобудівного законодавства.
Постановою від 11.01.2017 № З-1101/6-10/10-90/1101/08/08, прийнятою за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі абзацу 2 частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР, до позивача застосовано штраф на суму 144000 грн. 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що проектна документація (робочий проект), розроблена позивачем, містить всі розділи проектної документації такі, як: технічний звіт по топографо-геодезичних вишукуваннях на об'єкті будівництва, розроблений позивачем, відповідає встановленому законодавством розділу Д.1, 3 «Дані інженерних вишукувань»; розділ 9. Забезпечення надійності та безпеки - розділу Д.1, 10 «Розділ із забезпечення надійності та безпеки»; розділ 11. Відомість обсягів робіт - розділу Д.1, 14 «Відомості з обсягами робіт»; довідка та розрахунок визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності по об'єкту - розділу Д.1, 15 «Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16»; розділ 16. Організація будівництва зі складом, обсягом та змістом - розділу Д.6 «Організація будівництва».
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 Порядку № 553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Із системного аналізу норм Постанови №553, вбачається, що під сукупністю заходів мається на увазі у тому числі:
- витребування у органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та аналіз на відповідність норм чинного містобудівного законодавства та держаних будівельних норм документації щодо об'єкту будівництва
- отримання іншої інформації про об'єкт будівництва від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб
- огляд об'єкта будівництва, тощо.
Згідно п. 16 Постанови №553, за результатами державного архітектурно- будівельного контролю (усіх його заходів, у тому числі огляду об'єкта будівництва та дослідження - отриманої інформації та документації щодо об'єкту будівництва) посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки.
Як встановлено колегією суддів, позапланова перевірка не проводилась виключно щодо визначення законності або незаконності дій Позивача, а була направлена на дотримання вимог законодавства на об'єкті будівництва.
Згідно з п. 9 Порядку № 553, заходи державного архітектурно-будівельного контролю (перевірка), має здійснюватись в присутності суб'єктів містобудування, які будують або збудували об'єкт будівництва (а саме замовників будівництва).
Встановлено, що перевірка відбувалась в присутності ТОВ «Сільгосптехніка Нова», яке є замовником будівництва на даному об'єкті.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Володарський ВКБ» не є замовником будівництва, не є суб'єктом містобудування, який будує або збудував об'єкт, а є проектною організацією, яка розробляла проектну документацію для замовника будівництва - ТОВ «Сільгосптехніка Нова».
Таким чином, з урахуванням того, що у відповідності до положень законодавства, що діяли на момент проведення перевірки, заходи державного архітектурно - будівельного контролю здійснювались не щодо конкретного суб'єкта, а щодо об'єкту будівництва, замовник якого був присутній під час перевірки, то перевірка щодо нього не проводилась.
Також, 30.12.2016 року акт перевірки разом з приписом та протоколом було направлено цінним листом з описом на адресу ТОВ «Сільгосптехніка Нова».
Разом з тим, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України під час перевірки було встановлено, що генеральним проектувальником на об'єкті будівництва є ТОВ «Володарський ВКБ», тому 30.12.2016 року, вказані вище документи було також направлені в на адресу Позивача цінним листом з описом.
А тому, доводи суду першої інстанції в цій частині ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та є помилковими, оскільки на момент проведення перевірки органи державного архітектурно-будівельного контролю не здійснювали перевірку суб'єкта господарювання, а здійснювали перевірки об'єкта будівництва.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції що діяла на момент винесення постанови у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності) суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за не створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва, проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
Тобто, законодавством України встановлена відповідальність для організацій що здійснюють проектування об'єктів будівництва, саме за передачу Замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Як встановлено, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, під час проведення перевірки на об'єкті будівництва «будівництво двох арочних ангар- складів для зберігання зерна» за адресою: Київська обл., Володарський р-н, с. Руде Село, вул. Грицюка, 52-А, позивачем передано замовнику - ТОВ «Сільгосптехніка нова» проектну документацію з порушеннями.
З матеріалів, що були надані замовником будівництва - ТОВ «Сільгосптехніка нова» Відповідачу, серед інших містився й робочий проект на об'єкт: будівництво двох арочних ангар- складів для зберігання зерна» за адресою: Київська обл., Володарський р-н, с. Руде Село, вул. Грицюка, 52-А, що затверджений печаткою і підписом головного інженера Білоцерківського С.І., а також печаткою і підписом директора ТОВ «Володарський ВКБ» - Позивач (копія була додана Відповідачем до пояснень та міститься в матеріалах справи). Також, замовником будівництва було надано й акт здавання-приймання проектної документації № 44 від 11.11.2015 року, (міститься в матеріалах справи).
Таким чином, в ході проведення перевірки об'єкту будівництва було виявлено порушення з боку проектної організації - Позивача вимог законодавства, за які його було притягнено до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
В Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єкта, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 року, який визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів та поширюється на суб'єктів містобудування зазначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об'єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу. '
Відповідно до п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014, проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів і правил.
Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконанні відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження.
Як вбачається з наданої копії робочого проекту, який був наданий для перевірки, вказаний проект не містить даних щодо інженерних вишукувань.
Відповідно до п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю;
виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Враховуючи, що вище вказані дані не були надані Державній архітектурно-будівельній інспекції України під час проведення перевірки, а також під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, то вони не можуть бути належним доказом протиправності дій Відповідача, оскільки під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю, вони були відсутні.
Відсутність даних щодо інженерних вишукувань, підтверджується зокрема в розділі «Зміст тому», розділі 1 ЗД «Пояснювальна записка» і розділі «Зміст пояснювальної записки», а саме відсутність інформації в проектній документації щодо інженерних вишукувань.
З положень ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», вбачається що наявність в проектній документації розділів «Дані інженерних вишукувань», «Розділ із забезпечення надійності та безпеки», «Відомості з обсягами робіт», «Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16» є обов'язковими як для об'єктів виробничого призначення так і для об'єктів невиробничого призначення.
Як встановлено колегією суддів, позивачем, як проектною організацією, було передано замовнику - ТОВ «Сільгосптехніка Нова», проектну документацію, в якій вищенаведені розділи відсутні, що є порушенням вимог ДБН А.2.2-3:2014.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначав в позовній заяві, що в робочому проекті міститься Розділ 9 . Забезпечення надійності та безпеки.
Водночас, з Робочого проекту, який наданий під час проведення перевірки, в Розділ 9 зазначено: « 9. Телефонізація - існуюча, тому розробка не передбачається».
Також колегія суддів зазначає, що в Розділі відомості з обсягами робіт: позивачем вказано, що в робочому проекті міститься Розділ 11 відомість з обсягами робіт.
Однак в зазначеному Робочому проекті, який наданий під час проведення перевірки, під розділом 11, міститься розділ з назвою: «Протипожежні заходи».
Також, позивач зазначає, що в робочому проекті міститься довідка щодо визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності.
Однак, колегією суддів встановлено, що в даній довідці зазначено виключно, що об'єкти будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС-2 та відноситься до II категорії складності.
Тобто, дана довідка лише констатує, до якої категорії складності відноситься об'єкт будівництва.
ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (що діяли на момент проведення передвіки), містить вимогу щодо наявності розрахунку класу насліків відповідальності та категорії складності, відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16.
Відповідно до п. 4.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16, категорію складності об'єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі, якщо розрахована категорія складності не співпадає із зазначеною у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.
Категорію складності об'єкта будівництва на підставі класу наслідків (відповідальності) визначають відповідно до таблиці А.1 Додатку А, якщо об'єктом будівництва є окрема будівля, будинок, споруда, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що вищевказаними положеннями містобудівного законодавства, визначає обов'язковість розрахунку категорії складності.
Крім того, колегією суддів встановлено, що в робочому проекті, який був наданий для перевірки, розділ 16 організація будівництва розроблений не в повному обсязі відповідно до вимог ДБН А.3.1-5 «Організація будівельного виробництва» та не містить всіх необхідних вимог, як до проектної документації.
Тобто, судом першої інстанції, не було враховано, що в матеріалах справи, міститься 2 робочі проекти, які відрізняються один від одного. При цьому суду не доведено чому другий робочий проект без недоліків, не був вчасно наданий до перевірки.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що постанова від 11.01.2017 № З-1101/6-10/10-90/1101/08/08, прийнята Державною архітектурно-будівельною інспекцією України відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки, як встановлено судом, в діях позивача наявний склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для її скасування, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року скасувати в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Володарський ВКБ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: О.М.Ганечко
Судді: А.Ю.Коротких
Н.М. Літвіна