Справа № 344/14564/17
Провадження № 11-кп/779/40/2018
Категорія ст.185 ч.3КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
25 січня 2018 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017090010003968 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 15 листопада 2017 року, відносно ОСОБА_8 за ст. 185 ч.3 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхнє Водяне Рахівського району Закарпатської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 не оспорюючи доведеність вини та правильну кваліфікацію його дій вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначення покарання, оскільки судом не в повній мірі враховано обставини, які пом'якшують покарання, в силу ст. 66 КК України, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування в повному обсязі заподіяної шкоди потерпілому. Просить змінити вирок Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 15 листопада 2017 року, в частині призначеного виду та міри покарання. Застосувати, щодо нього ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 185 ч.3 КК України.
За вироком суду ОСОБА_8 , визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_8 залишено без змін.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 вказано рахувати з 21 вересня 2017 року. Відповідно до ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 строк попереднього ув'язнення з 21.09.2017 року до дня набрання вироком законної сили у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_8 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УДКСУ у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 593 гривні 22 копійки процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи № 4.3-275/17 від 26.10.2017 року.
Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, за наступних обставин.
21 вересня 2017 року приблизно о 15 год. ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проходячи по АДРЕСА_2 , діючи з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинену на ключ хвіртку зайшов на територію подвір'я будинку АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_10
Опинившись на подвір'ї, ОСОБА_8 , скориставшись тим, що поруч нікого не було, та за його діями ніхто не спостерігав, через незачинені вхідні двері проник до будинку АДРЕСА_3 .
Перебуваючи у приміщенні коридору вказаного будинку, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, користуючись тим, що ОСОБА_10 знаходився у кухонній кімнаті, ОСОБА_11 із полички меблевої шафи таємно викрав мобільний телефон останнього марки «Nokia 510», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку експерта №4.3-275/17 від 26.10.2017 становить 426 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_2 , та який був у пластиковому чохлі чорного кольору марки «Nillkin», вартість якого згідно висновку експерта №4.3-275/17 від 26.10.2017 становить 70 грн., спричинивши таким чином потерпілому майнову шкоду на загальну суму 496 гривень.
Після цього, ОСОБА_8 приміщення вказаного будинку покинув, маючи при цьому реальну можливість викраденим майном розпорядитись на власний розсуд. Надалі був затриманий по вул. Вінницькій в м. Івано-Франківську працівниками Управління патрульної поліції в м. Івано-Франківську.
Під час апеляційного розгляду:
- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 підтримали подану апеляційну скаргу просили її задовольнити;
- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 просив залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін;
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вирок суду, слід залишити без змін, з наступних підстав.
Ухвалений вирок судом першої інстанції в силу ст. 370 КПК України є законним, обґрунтованим і вмотивованим, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, і відповідає вимогам ст. 374 КПК України.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 розглянуто в порядку ст.349 ч.3 КК України, де судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального провадження і його висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України підтверджується наведеними у вироку доказами, що ґрунтуються на всебічному, повному і безпосередньому дослідженні всіх обставин вчиненого злочину, яким дана належна правова оцінка.
Виходячи з положень ст. 401 КК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд першої інстанції, дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання і врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання в силу ст. 66, 67 КК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що судом першої інстанції визнано обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого судом визнано, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, судом першої інстанції враховано дані на особу обвинуваченого, зокрема те, що за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_8 характеризується посередньо, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, не працює, згідно довідки Рахівської районної лікарні Закарпатської області - знаходиться на обліку в психіатричному кабінеті з 1994 року, згідно висновку судово - психіатричної експертизи № 274/2017 від 25.10.2017 року ОСОБА_8 , психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, виявляє ознаки легкої розумової відсталості; на період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину перебував у стані і перебуває на даний час, при якому здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Тому на думку колегії суддів, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 наведені в апеляційній скарзі про те, що судом не враховано пом'якшуючі обставини є безпідставними, оскільки всі переліченні ним в апеляційній скарзі пом'якшуючі обставини були враховані судом першої інстанції при призначенні йому покарання.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, а також справедливим щодо досягнення мети покарання виходячи з вимог ст. 50 КК України .
Окрім цього, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. 409 КПК України для зміни вироку суду першої інстанції, так як суд призначив покарання, яке відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого, в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України, як і не встановлено обставин для застосування ст. 69 КК України та пом'якшення призначеного покарання.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як необґрунтовану. Доводи апеляційної скарги поданої обвинуваченим ОСОБА_8 повністю спростовуються висновками суду першої інстанції, які є обґрунтованими належними доказами, яким дана вичерпна правова
Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити - без задоволення, вирок Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 15 листопада 2017 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, засудженим у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5