Справа № 754/4781/17 Суддя першої інстанції: Таран Н.Г.
24 січня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Горяйнова А.М.,
суддів - Губської Л.В. та Кузьмишиної О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов'язати провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням даних, наведених у розрахунку, здійсненому позивачем.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2017 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що відповідач не вірно розрахував показник середньої заробітної плати за 2015 рік.
Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 від Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не надходив.
У судове засідання, призначене на 18 січня 2018 року сторони не з'явилися та з клопотаннями про розгляд апеляційної скарги за їх участю не зверталися. Враховуючи, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів прийшла до висновку про продовження її розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання 18 січня 2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2017 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд встановив, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показників, які він навів у розрахунку. У задоволенні такої заяви було відмовлено.
Не погоджуючись із такими діями Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивача розрахована та виплачується з дотриманням вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Підставою для звернення до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії став висновок ОСОБА_2, що розмір його пенсії обчислений виходячи із невірних показників. У зв'язку з цим позивач самостійно здійснив розрахунок пенсії та надав його відповідачу. Які саме дані були невірно визначені відповідачем, ОСОБА_2 у заяві від 25 січня 2017 року та адміністративному позові не зазначив.
У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач пояснив, що позивач при виконанні розрахунку пенсії допустив помилку у визнанні дати здійснення останнього перерахунку пенсії та використав мінімальний розмір пенсії станом на іншу дану, ніж підлягала застосуванню.
В апеляційній скарзі позивач зазначив, що помилка, яка стала підставою для звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, полягала у невірному визначенні показника середньої заробітної плати. Скаржник зазначив, що Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві застосувало показник середньої заробітної плати за 2015 рік у розмірі 3263 грн. 44 коп., в той час як середній заробіток за 12 місяців 2015 року складає 5744 грн. 72 коп.
У відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), у якій Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з розрахунком, що наведений відповідачем у запереченнях на адміністративний позов, сума у розмірі 3263 грн. 44 коп. є середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, а саме 2013, 2014, 2015 роки.
Визначення середньої заробітної плати для обчислення пенсії позивача саме за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідає вимогам ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, висновок позивача про те, що сума у розмірі 3263 грн. 44 коп. є середньою заробітною платою (доходом) в Україні, визначеною відповідачем за 2015 рік - не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві не порушувало права ОСОБА_2 на отримання пенсії у належному розмірі, на захист якого був поданий даний адміністративний позов.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2017 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пп. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач А.М. Горяйнов
Судді Л.В. Губська
О.М. Кузьмишина