Номер провадження: 33/785/83/18
Номер справи місцевого суду: 504/2829/17
Головуючий у першій інстанції Вінська Н. В.
Доповідач Котелевський Р. І.
22.01.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Котелевського Р.І.
за участю: секретаря Стоянової Л.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4 та її представника - адвоката Прокопішиної К.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.11.2017 року,-
встановив:
оскаржуваною постановою судді районного суду,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Кірове Комінтернівського району Одеської області, громадянин України, працюючий головою Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, проживаючий за адресою АДРЕСА_1,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривню, а також стягнуто судовий збір у сумі 320 грн.
Відповідно до постанови судді районного суду, 22 серпня 2017 року співробітниками Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, був складений протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким, 28 липня 2017 р. біля 11 години ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області вчинив сварку з ОСОБА_4 в ході якої погрожував фізичною розправою та образливо чіплявся до громадян, відповідальність за що передбачено ст.173 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням судді районного суду Пилипчук І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що правопорушення він не вчиняв, нецензурною лайкою не висловлювався, конфлікту із працівниками сільради взагалі не було, а була бесіда із секретарем ОСОБА_4. з приводу допущення нею факту торгівлі в приміщенні сільради в робочий час.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які під час апеляційного провадження підтримали апеляційну скаргу, але пославшись на положення ст.38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП просили скасувати оскаржувану постанову судді районного суду та закрити провадження по справі у зв'язку з тим, що на день прийняття суддею районного суду рішення по справі закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП; потерпілу та її представника, які залишили розгляд вказаного питання на розсуд суду; перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, долучені до матеріалів справи; апеляційний суд приходить до висновків про таке.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Вирішуючи питання щодо законності рішення судді районного суду про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки постановлена з недотриманням вимог діючого КУпАП.
Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення - фактичною датою виявлення адміністративного правопорушення є 28.07.2017 року (а.с.2).
Згідно з приписами ч.ч. 2, 3 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
З матеріалів справи убачається, що за своєю сутністю, адміністративне правопорушення, за вчинення якого відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, не є триваючим.
Відповідно до матеріалів справи, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується було прийнято заяву від громадянки ОСОБА_4 28.07.2017 року (а.с. 12).
Таким чином, зазначена дата отримання правоохоронним органом відомостей від громадянки ОСОБА_4 - є фактичним днем виявлення правопорушення для органу поліції, з якого і починається відлік строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
З урахуванням положень ст. 38 КУпАП, притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, могло відбутись не пізніше 28 жовтня 2017 року.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 надійшли до Комінтернівського районного суду Одеської області 25.08.2017 року, а оскаржувана постанова судді районного суду винесена 20.11.2017 року. Даний факт свідчить про те, що на час ухвалення оскаржуваного рішення, закінчився визначений ст.38 КУпАП тримісячний строк, протягом якого було можливе прийняття рішення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (а.с.44-45).
Положеннями п.7 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
За таких умов, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_2 та його захисника про те, що на день винесення оскаржуваної постанови відносно ОСОБА_2 закінчився строк накладення адміністративного стягнення, а тому оскаржувана постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Враховуючи той факт, що під час судового провадження в апеляційному суді ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, заявивши суду, що його позиція щодо закриття провадження є добровільною, апеляційний суд керуючись вимогами ст.38, п.7 ч.1 ст.247, п.2 ч.8 ст.294 КУпАП вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, оскаржувану постанову судді районного суду скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.11.2017 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП - скасувати.
Провадження по справі відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова є остаточною й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області Р.І. Котелевський