Справа № 353/1157/17
Провадження № 2/353/80/18
26 січня 2018 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Лущак Н.І.
з участю секретаря - Бойка В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Тлумач цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жуківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач звернувся в суд з позовною заявою, вимоги якої уточнив 21.12.2017 року, в якій просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами. Свої вимоги обґрунтовували тим, що по вул. Королівка, 10, в с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 (тітка) на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за вказаною адресою. 28.03.2016 року ОСОБА_3 (тітка) померла. Ще за життя вона посвідчила на його ім'я та ім'я сестри ОСОБА_2 заповіт, яким заповіла йому інший житловий будинок розташований по вул. Незалежності в с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області, а все інше належне їй на день смерті майно своїй сестрій ОСОБА_2 Проте, ОСОБА_2 в нотаріальному порядку відмовилась від спадщини за заповітом та від обов'язкової частки у спадщині на його користь. Позивач прийняв спадщину за заповітом та бажає оформити право власності на спадкове домоволодіння на своє ім'я, однак в нотаріальному порядку йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на домоволодіння, розташоване по вул. Королівка, 10, в с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області.
У зв'язку з вищевказаним, позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: вул. Королівка, 10, в с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак до суду направив письмову заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити та розгляд справи провести у його відсутності.
Представник відповідача - Жуківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, до суду подав письмову заяву, у якій вказав, що позов визнає та просив справу розглядати у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, однак до суду направила письмову заяву, в якій вказала, що позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення та просила справу розглянути у її відсутності.
15.12.2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України та згідно п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції 15.12.2017 року, встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Оскільки провадження по даній справі було відкрито до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону № 2147, розгляд справи повинен відбуватися у відповідності до правил, які почали діяти після набрання чинності даної редакції ЦПК України, тобто з 15 грудня 2017 року.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав:
Судом встановлено, що згідно виписки з погосподарської книги Жуківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області станом на 01.07.1990 року за ОСОБА_3, яка була головою двору, значилось господарство, розташоване по вул. Королівка, 10, в с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області, що підтверджується довідкою Жуківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області (а.с. 7). Вищевказаному домоволодінню, рішенням сесії Жуківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області № 39/03-16, затверджено нумерацію будинку та назву вулиці, а саме: вул. Королівка, 10, с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області, що підтверджується довідкою Жуківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області № 1195 від 06.10.2017 року (а.с. 63). Згідно копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 11.03.2017 року житловий будинок, господарські будівлі та споруди за вказаною адресою побудовані у 1961 році (а.с. 11-13).
Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні питань щодо визнання права власності на житлові будинки у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності із іншими доказами.
У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Отже, ОСОБА_3 належало майно господарського двору, розташованого за адресою: вул. Королівка, 10, с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області.
28.03.2016 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 9). Ще за життя ОСОБА_3 посвідчила на ім'я ОСОБА_1 (позивач) та ім'я ОСОБА_2 (відповідач) заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 житловий будинок розташований по вул. Незалежності, в с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області, а все інше належне їй на день смерті майно своїй сестрі ОСОБА_2 (відповідач), що підтверджується копією заповіту від 22.08.2005 року (а.с. 8).
В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
ОСОБА_2 (відповідач) в нотаріальному порядку відмовилась від обов'язкової частки у спадщині та від спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, що підтверджується копією заяви від 14.04.2016 року (а.с. 61).
Згідно ч. 1 ст. ст. 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
ОСОБА_1 (позивач) прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 подавши у шестимісячний термін до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом, що підтверджується копією заяви від 05.07.2016 року (а.с. 51). Згідно довідки Жуківської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області № 186/02-11 від 13.06.2017 року ОСОБА_3 на день смерті проживала одна ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Дані обставини підтверджуються копією спадкової справи № 280/2016 від 05.07.2016 року, заведеної приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 (а.с. 50-65), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивач) є єдиними спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який бажав прийняти та прийняв спадщину, інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом, які б бажали прийняти спадщину немає, що також підтверджується письмовою заявою ОСОБА_2 (відповідач) про визнання позову (а.с. 67).
Отже, на момент звернення до суду позивач правомірно претендує на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по вул. Королівка, 10 в с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3
Позивачу ОСОБА_1 в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за заповітом на житловий будинок з господарськими буділями та спорудами, розташованими по вул. Королівка, 10, в с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області, які залишилась після смерті ОСОБА_3, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на спадкове домоволодіння, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданою приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_4 № 247/02-31 від 31.03.2017 року (а.с. 10).
Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
При такому вирішенні позову, враховуючи те, що ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю ІІ-ої групи (копія посвідчення серії Б № 076037, а.с. 5) та є звільненим від сплати судового збору, то судовий збір слід покласти на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268, 1275 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 82, 141, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителем ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: вул. Королівка, будинок 10, с. Жуків Тлумацького району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3.
Судовий збір покласти на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Н.І. Лущак