16 січня 2018 року м.Дніпросправа № 202/6245/17(2-а/202/259/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2017 р. (суддя Слюсар Л.П.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі щодо відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі призначити та виплачувати пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII в розмірі 90 % суми щомісячного заробітку починаючи з 02.11.2016 року.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2017 р. у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.09.1993 року по 28.06.1998 року навчався на денному відділенні Нікопольського юридичного факультету Харківського державного університету ім. Г.С. Сковороди та з 31.07.1998 року працює в органах прокуратури до теперішнього часу, що підтверджується копією трудової книжки.
01.08.2017 року звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі із заявою про призначення пенсії за вислугою років у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Листом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі від 02.08.17 року №7485/06/33 позивачу було повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до чинного Закону України «Про прокуратуру».
Відмовляючи у позовних вимогах суд першої інстанції дійшов висновку щодо не наявності у позивача права на призначення пенсії згідно з ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-XII.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо відмови у задоволені позовних вимог виходячи з наступного.
Предметом спору в даній справі є відмова Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі в призначенні позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-XII.
Так, з 01.12.1991 року, умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України було визначено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року.
Відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 05.11.1991 року, яка була чинною до 30.09.2011року) прокурори та слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
З 1 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" 8 липня 2011 року N 3668-VI), п.п. 4 п. 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", якими зокрема передбачено, що: "Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема:
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців.
Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
В подальшому, Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ втратив чинність з 15.07.2015 року у зв'язку з набранням чинності нового Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, яким визначено та регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України.
Тому з 15.07.2015 року відсутні підстави для призначення пенсії згідно з статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року.
Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, який вступив в дію з 15.07.2015 року, визначено спеціальний вид пенсійного забезпечення для працівників прокуратури України.
Відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, передбачав, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема:
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років
Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, враховуючи викладене, стаж позивача на момент звернення за призначенням пенсії (01.08.17р.) мав складати 23 роки. Тому зазначений позивачем наявний стаж 21 рік 4 місяці 29 днів, на час звернення до органу Пенсійного фонду, не є достатнім для призначення пенсії згідно Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII.
За таких обставин, обумовлені норми Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року та Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року не надають право позивачу на отримання пенсії за вислугу років передбачену вказаними нормами.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне також зазначити, що на момент звернення до органу Пенсійного фонду позивача і з заявою про призначення пенсії по вислузі років згідно до Закону України "Про прокуратуру" ОСОБА_1 продовжував працювати в органах прокуратури, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII не дає йому права на призначення пенсії згідно до Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином відмова пенсійного органу позивачу у призначені пенсії є правомірною, а позовні вимоги не підлягають задоволенню. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
За таких обставин суд дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322, КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2017 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим