Справа №348/2402/17
26 січня 2018 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Флоряк Д.В.
секретаря Буратчук О.В.,
з уч.представника позивача адвоката ОСОБА_1,
представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
ОСОБА_3 22.11.2017 року звернулася з позовом в суд до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі.
Свої вимоги мотивує тим, що вона перебуває з відповідачем по справі в шлюбі, який між ними зареєстровано 09.10.2010 року у виконкомі Делятинської селищної ради Надвірнянського району, актовий запис № 36. За час спільного проживання в них народилося двоє дітей - син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками яких записані вона з відповідачем. Діти фактично є на її утриманні, відповідач ухиляється від їх утримання, матеріальної допомоги для сім'ї не надає, а її доходи є недостатніми для утримання двох дітей, які потребують значних матеріальних коштів для повноцінного фізичного, інтелектуального, морального і соціального розвитку. Відповідач, маючи мінливий дохід, працюючи на тимчасових заробітках, самоусунувся від утримання дітей, тому вона змушена звернутися з позовом в суд. Просить її вимоги задоволити, стягувати з ОСОБА_4 в свою користь на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_7 та дочки ОСОБА_8 - аліменти в твердій грошовій сумі по 1500 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, а також стягнути понесені нею судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала повністю з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, фактично не заперечив обставини справи, але заперечив проти того розміру аліментів, який просить стягнути з його довірителя позивач, суду пояснив, що на даний час той немає змоги сплачувати аліменти, так як він хворіє, не працює і платити аліменти, тим більше в тому розмірі, який визначила позивачка, він не може, оскільки не матиме коштів для власного проживання, тому не заперечує проти стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача аліментів в розмірі по 900 грн. на утримання сина і дочки.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов є підставний і підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі з 09.10.2010 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, який між ними було укладено у виконкомі Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис №36. (а.с.5) За час спільного проживання в них народилися син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками яких записані сторони по справі (а.с.6-7).
З наявних матеріалів справи вбачається, що неповнолітні діти проживають зі своєю матір'ю, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 21.11.2017 року, виданого Делятинською селищною радою (а.с.8).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, частин 7, 8 ст.8 СК України в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ст.ст. 2, 8 Закону України «Про охорону дитинства» завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Відповідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 вересня 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
При визначенні розміру аліментів в твердій грошовій сумі судом враховано положення ч. 1 ст. 184 СК України і роз"яснення, викладені в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", згідно яких якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - 1492 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років - 1860 гривень.
З врахуванням всіх обставин справи, встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для неповнолітніх дітей відповідного віку, а також матеріального становища дітей та платника аліментів, суд прийшов до висновку, що він взмозі працювати та утримувати своїх сина і дочку в розмірі, достатньому для їх нормального фізичного та духовного розвитку, а будь-яких належних доказів свого важкого матеріального становища або важкого стану здоров'я, який перешкоджає йому заробляти кошти для прожиття, відповідач суду не наддав. За вказаних обставин і з врахуванням також того, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, суд вважає, що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання своїх дітей, але в меншому розмірі, який визначила позивач, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що розмір аліментів може бути визначений судом щомісячно по 1100 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
З відповідача слід також стягнути по справі судові витратина користь позивача та в дохід держави згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 180, 181, 184 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.4,19, 141, 247, 263- 265, 268, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 (інд.номер НОМЕР_1), на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі по 1100 грн. щомісячно, допустивши негайне виконання рішення в цій частині в межах платежу за один місяць.
Стягнення аліментів розпочати з 22.11.2017 року і проводити до повноліття дітей.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1500 грн. судових витрат по справі.
В решта позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 704,80 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Флоряк Д.В.