Справа № 344/14583/17
Провадження № 33/779/34/2018
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.
Суддя-доповідач Васильєв
26 січня 2018 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Васильєв О.П.,
за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника адвоката Гафтковича А.Б., потерпілого ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2018 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 пенсіонера,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, також стягнуто судовий збір в розмірі 320 грн. -
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 02 листопада 2017 року о 13 год. 30 хв. на регульованому перехресті вулиць Тисменицька-Дзівінського,ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_1, виїхав на перехрестя на заборонений (жовтий) сигнал світлофора, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Сітроен», д.н.з. НОМЕР_2, що завершував проїзд на дозволений зелений сигнал. Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 8.7.3. «г», 2.3 «б» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що 02 листопада 2017 року на регульованому перехресті вуд.Тисменицька-Дзівінського аварійну ситуацію створив водій автомобіля Сітроен, який порушуючи вимоги п.12.4, п.8.7.3 «г» Правил дорожнього руху України, перевищив допустиму швидкість руху у населеному пункті 60 км/год та не зупинився на заборонені сигнали світлофора і продовжив рух на регульованому перехресті.
Просить також суд врахувати,що він є пенсіонером, учасником другої світової війни, має водійський стаж понад 60 років і за цей період не допустив жодного порушення ПДР України і до виходу на пенсію його посадовими обов'язками було прийняття екзаменів в курсантів на предмет знання теорії та практики управління транспортними засобами.
Просить постанову суду скасувати, а провадження відносно нього закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника адвоката Гафтковича А.Б., потерпілого ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_2 та призначив йому справедливе стягнення, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення.
Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і прийшов до обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 2.3. «б» ; 8.7.3 «г» Правил дорожнього руху України та винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема протоколом серії БР №222200 від 02.11.2017 про вчинення адміністративного правопорушення та долученого до нього відеозапису, на якому зафіксовано момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди та зіткнення транспортних засобів, схемою місця ДТП від 02.11.2017 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6, правопорушника ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_4
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №222200 від 02.11.2017 року, ОСОБА_2 02 листопада 2017 року в м. Івано-Франківську на регульованому перехресті вул..Тисменецька-Дзівінського керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 виїхав на перехрестя на заборонений (жовтий) сигнал світлофора, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_3, що завершував проїзд на дозволений мигаючий зелений сигнал світлофора. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором роти №3 УПП у м. Івано-Франківську лейтенантом поліції Пологіцьким В.С., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеозапис є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано дослідив відеозапис з відеореєстратора, яким зафіксовані обставини дорожньо-транспортної пригоди.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що відповідно до вказаного відеозапису водій транспортного засобу «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2, розпочав проїзд перехрестя вулиць Дзівінської-Тисменицької на заборонений (жовтий) сигнал світлофору, створивши перешкоду в русі транспортному засобу "Сітроен", д.н.з. НОМЕР_2, який завершував проїзд на зелений сигнал світлофору (момент зіткнення автомобілів зафіксовано з 1 хв.50 сек. відео).
В судовому засіданні апеляційної інстанції підчас перегляду вищевказаного відеозапису за участю сторін та в присутності свідка ОСОБА_6 було встановлено, що вказаним відеозаписом дійсно зафіксована дорожньо-транспортна пригода, яка відбулась 02.11.2017 року за участю ОСОБА_2, який керував транспортним засобом марки «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_1 та потерпілого ОСОБА_4, який керував автомобілем марки “Сітроен”, д.н.з. НОМЕР_2.
Зі змісту пояснень, які були надані в судовому засіданні апеляційної інстанції свідком ОСОБА_6 вбачається , що вищевказаний відеозапис відповідає фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди, свідком якої він випадково став, коли у відповідності до своїх службових обов'язків, керуючи автомобілем «Wolkswagen T5», який належить ПАТ КБ «ПриватБанк», їхав зі сторони м. Тисмениця в м. Івано-Франківськ по вул. Тисменицька. Вказує, що він бачив, як автомобіль марки «ВАЗ-21099» виїхавши на перехрестя на заборонений сигнал світлофору створив аварійну ситуації ,в результаті якої відбулось зіткнення з автомобілем «Сітроен». Обставини дорожньо-транспортної пригоди були зафіксовані на відео реєстраторі , який було встановлено на автомобілі, яким він керував та передані поліцейським, які складали протокол про адміністративне правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що 02.11.2017 року він, керуючи транспортним засобом марки "Сітроен", д.н.з. НОМЕР_2, зі швидкістю приблизно 60 км/год. рухався з м. Івано-Франківська в м. Тисмениця по вул.. Тисменецька, коли на перехресті з вул.Дзвінського з правої сторони на заборонений сигнал світлофора виїхав автомобіль марки «ВАЗ-21099» під керуванням ОСОБА_2 Вказує, що він застосував екстрене гальмування, однак не зміг уникнути зіткнення транспортних засобів. Вважає, що саме ОСОБА_2 винний у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки створив аварійну ситуацію виїхавши на перехрестя на заборонений сигнал світлофора.
Вина ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення також підтверджується схемою місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 3), якою зафіксовано розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди та встановлено місце зіткнення транспортних засобів та таблицею, відповідно до якої зафіксовано видимі (зовнішні) пошкодження транспортних засобів.
Суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дав належну оцінку сукупності досліджених доказів.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що аварійну ситуацію створив водій «Сітроен», який перевищив допустиму швидкість руху у населеному пункті 60 км/год та не зупинився на заборонені сигнали світлофора і продовжив рух на регульованому перехрестку.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисником адвокатом Гафтковичем А.Б. надано висновок експертного дослідження від 10.01.2018 р. за №4.2-5/17 Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, відповідно до якого встановлено, що швидкість автомобіля «Сітроен», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4 перевищувала допустиму швидкість руху у населеному пункті 60 км/год.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з'ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст. 286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що вищевказані доводи апеляції ОСОБА_2 про те, що аварійну ситуації було створено водієм транспортного засобу марки "Сітроен", д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок того, що він перевищив допустиму швидкість руху у населеному пункті та не зупинився на заборонені сигнали світлофора і продовжив рух на регульованому перехрестку, не відповідають дійсності.
Апеляційний суд вважає, що водій ОСОБА_4 діяв в умовах аварійної ситуації, яку було створено саме водієм ОСОБА_2, який діючи в порушення вимог п.п. 8.7.3. «г», 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, виїхав на перехрестя на заборонений (жовтий) сигнал світлофора.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом в межах обвинувачення, яке висунуто особі, яка притягається до адміністративної відповідальності і правова оцінка дій потерпілого ОСОБА_4, щодо наявності в його діях ознак адміністративного правопорушення виходить за межі обставин, які підлягають встановленню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.2.3 б) Правил дорожнього руху України водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 8.7.3 «г» Правил дорожнього руху України жовтий сигнал світлофору забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Суд першої інстанції, проаналізувавши сукупність досліджених доказів прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення ст.124 КУпАП, оскільки він, порушуючи п.п. 8.7.3. «г», 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, виїхав на перехрестя на заборонений (жовтий) сигнал світлофора внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Вважаю, що обране судом адміністративне стягнення, призначене в мінімальних межах санкції ст.124 КУпАП, відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.
При розгляді питання про справедливість призначеного ОСОБА_2 стягнення суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.33 КУпАП врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області підпис О.П. Васильєв
З оригіналом згідно. Суддя: О.П. Васильєв