Номер провадження: 33/785/113/18
Номер справи місцевого суду: 492/868/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Прібилов В. М.
12.01.2018 року м. Одеса
Суддя апеляційного суду Одеської області Прібилов В.М., при секретарі Стояновій Л.І., за участю представників ОСОБА_2 - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеса від 23.06.2017 року,-
встановив
Зазначеною постановою судді,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік.
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 23 травня 2017 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин керував автомобілем НОМЕР_1, по вул. Розумовська 2 в м. Одесі, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Від медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на приладі «Драгер» та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_5, не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, посилаючись на те, що воно ухвалено з порушенням норм процесуального права, порушує питання щодо скасування постанови. Вважає, що судом не встановлені обставини, які мають значення для справи та недоведені та неповно з'ясовані ці обставини.
Крім того ОСОБА_5 просить поновити строк на подачу апеляційної скарги посилаючись на те, що при розгляді судом справи участі не приймав та належним чином не був сповіщений про розгляд справи районним судом, в зв'язку з чим був позбавлений можливості участі у судовому засіданні і на використання передбачених законом права на захист, що є суттєвим порушенням і на його думку вказує на поважність причини пропуску строку на оскарження постанови суду. Копію оскаржуваної постанови отримав лише 27.09.20017 року.
Відповідно до цього, ОСОБА_5 просить поновити строк на подачу апеляційної скарги, постанову Приморського районного суду м. Одеса від 23.06.2017 року скасувати, а провадження по справі закрити.
Вивчивши доводи клопотання та апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши ОСОБА_5 та його представників, які підтримали клопотання та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни, виходячи з наступного:
Згідно зі ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи був проведений без участі ОСОБА_5, постанова суду першої інстанції винесена 23.06.2017 року.
В матеріалах адміністративної справи відсутні свідчення про направлення апелянту копії постанови суду, як це передбачено ст. 285 КУпАП і відсутні свідчення про отримання копії постанови апелянтом в строк, передбачений для апеляційного оскарження постанови.
Як вказує в своїй заяві про поновлення строку для апеляційного оскарження постанови районного суду ОСОБА_5, копія постанови була отримана ним лише 27.09.2017 року, а апеляційна скарга подана 05.10.2017 року, що підтверджується штампом канцелярії Приморського районного суду м. Одеси, тобто в передбачений законом строк.
Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апелянта в частині отримання ним постанови після спливу строку на оскарження постанови районного суду є обґрунтованими, апеляційна скарга подана ним в передбачений законодавством строк, в зв'язку з чим строк на оскарження постанови районного суду повинен бути поновлений.
У відповідності зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 23.05.2017 року ОСОБА_5 був повідомлений про розгляд адміністративної справи 23.06.2017 року о 10 годині в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси /а.с. 2/, про що свідчить його підпис в протоколі однак він в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив і клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.
Адміністративна справа відносно ОСОБА_5 була розглянута саме в той день, 23.06.2017 року, як було вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, в зв'язку з чим слід вважати, що ОСОБА_5 був належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи відносно нього.
В зв'язку з вищевикладеним апеляційний суд вважає, що районний суд мав право розглянути справу відносно ОСОБА_5 у його відсутності і доводи апелянта в частині порушення судом вимог ст. 268 КУпАП при розгляді адміністративної справи відносно нього в суді є необґрунтованими і його вимоги про скасування постанови на цих підставах задоволенню не підлягають.
Що стосується доводів ОСОБА_5 про його невинуватість у вчиненому правопорушенні, то апеляційний суд також вважає їх необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги та зазначені в апеляційній скарзі пояснення ОСОБА_5 щодо обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення та наполягав на тому, що ОСОБА_6 транспортним засобом не керував, а лише проводив його огляд. При цьому представник зазначив, що наявними доказами в матеріалах справи не підтверджується провина ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому постанову суду необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.
Однак доказами, які містяться в матеріалах адміністративної справи підтверджується провина ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення. передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 204530 від 23.05.2017 року, згідно з яким ОСОБА_5 керуючи автомобілем, порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, так як він відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, незважаючи на те, що керував автомобілем виявляючи ознаками алкогольного сп'яніння / нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя /а.с. 2/.
Слід звернути увагу на те, що безпосередньо місці події ОСОБА_5 надав в протоколі письмові пояснення, згідно яких факт порушення ним Правил дорожнього руху України не визнав, з протоколом не погодився, однак протокол підписав своїм підписом, який не заперечує /а.с. 2/.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у своїх поясненнях, наданих безпосередньо на місці події пояснили, що вони були залучені співробітниками поліції у якості понятих і у їх присутності ОСОБА_5, на вимоги працівників поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння безпосередньо на місті або проїхати до медичного закладу відмовився, в тому числі і від проходження тесту або медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, після чого відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.3-4).
Також обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 підтверджуються рапортом інспектора УПП в м. Одесі ДПП ОСОБА_9 / а.с. 5 /.
Крім того пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджуються оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що автомобіль перебуває на проїзній частині дороги з включеними габаритними вогнями. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_5 фактично визнав обставини, які викладені в рапорті інспектора Сапальова О.О. про керування ним транспортним засобом і підтвердив дані про належність йому автомобіля, а коли побачив, що ведеться відео зйомка почав це заперечувати. Також з зазначеного відеозапису вбачається, що останній визнав факт вживання ним алкогольного напою «текіли», а на вимогу співробітника поліції до ОСОБА_5 з приводу проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в умовах медичного закладу останній відповів незгодою у присутності двох свідків.
За таких обставин вважаю, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_5 у вчиненому правопорушенні та правильно кваліфікував його дії за ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки ОСОБА_5 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 та його представників про те, що в його діях відсутні ознаки правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні свідчення того, що він знаходився у стані алкогольного сп'яніння під час керування автомобілем спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, що він визнав факт керування ним транспортним засобом до його зупинки і при цьому не заперечував цей факт при складанні протоколу.
Крім того ці твердження не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки ОСОБА_5 притягнутий до адміністративної відповідальності не лише за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а і за відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання ОСОБА_5 на те, що при розгляді його справи судом були порушені вимоги ст. 245 КУпАП, яка передбачаєсвоєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та не досліджені докази по справі, так як це спростовується постановою районного суду, з якої вбачається, що судом були досліджені всі докази і на їх підставі було прийнято судове рішення / а.с. 9 /.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необгрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_5 у вчиненому правопорушенні. а тому його слід визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення. передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Позиція апелянта на час розгляду апеляційної скарги щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП.
Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_5 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв'язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП.
Враховуючи наведені обставини, вважаю, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,-
постановив
Клопотання ОСОБА_5 про поновлення процесуального строку на оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеса від 23.06.2017 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_5 строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Приморського районного суду м. Одеса від 23.06.2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеса від 23.06.2017 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік - залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_10.