25 січня 2018 року
справа № 804/5082/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Чередниченка В.Є.
судді: Іванова С.М. Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (суддя - Верба І.О. м. Дніпро) у справі №804/5082/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод» до відділу Держгеокадастру у м. Павлоград Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод» 09 серпня 2017 року звернулось до суду з позовом до відділу Держгеокадастру у м. Павлоград Дніпропетровської області (далі - відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), згідно з яким, з урахуванням уточнень, просить визнати дії відповідача-1 щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,0 при формуванні та видачі позивачу витягу №34-427-0.4-269/2-17 від 09.02.2017 року протиправними та скасувати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №34-427-0.4-269/2-17 від 09.02.2017 року виданий відповідачем-1.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Відповідно до пункту 3 зазначеного наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 1 січня 2017 року, тобто порядок №489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 1 січня 2017 року. Станом на 9 лютого 2017 року на момент видачі відповідачем витягу №34-427-0.4-269/2-17 був чинним порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений спільним наказом від 27.01.2006 року №18/15/21/11 Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук у якому чітко визначений Кф земельної ділянки, що орендується позивачем. Крім того, позивач вказує на те, що жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов'язок користувачів (орендаторів) земельних ділянок щодо заміни кодів цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру згідно з Українським класифікатором цільового використання землі, а отже відповідач не мав права вносити зміни до технічної документації земельної ділянки, змінюючи Кф, у зв'язку з відсутністю коду класифікації видів цільового призначення земель(КВЦПЗ).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, в справі незначної складності, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постанова суду мотивована тим, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №34-427-0.4-269/2-17 від 09.02.2017 року сформований відділом у відповідності до чинного законодавства, відповідно до наявних відомостей, застосування коефіцієнту із значенням 2,00 встановленого Порядком №489, метою якого є визначення ключового коефіцієнту у розрахунку нормативної грошової оцінки та категорій земель за видами їх цільового призначення відповідно до Земельного кодексу України. Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В апеляційній скарзі повторно відтворює зміст аргументів викладених в позовній заяві щодо протиправності дій відповідача-1 та витягу №34-427-0.4-269/2-17 від 09.02.2017 року.
Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу відповідача-2 просить у її задоволені відмовити рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 1 лютого 2005 року між позивачем (орендар) та Павлоградською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Павлоградська міська рада на підставі рішення 23 сесії ІV скликання за №483 від 6 грудня 2004 року надала, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для промислового використання, яка знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Заводська, 44 та зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1212400000:01:003:0009 загальна площа якою 3,3851 га. (а.с.6-9).
Додатковою угодою від 11.10.2013 року до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2005 року внесено зміни та викладено пункт 4 договору у наступній редакції: «Пункт 4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою відділу Держкомзему в м. Павлограді, Дніпропетровської області за №5424/01-14 від 10.09.2012 року становить: 1674270,46 грн. (один млн. шістсот сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят грн. 46 коп.) (а.с.10).
9 лютого 2017 року на замовлення позивача відділом сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №34-427-0.4-269/-17 відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 1212400000:01:003:0009 складає 13432076,80 грн., застосувавши коефіцієнт Кф - 2,00. У витязі наведена примітка: згідно з наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 року №489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» використано коефіцієнт Кф 2.0, тому що у відомостях Державного кадастру код КВЦПЗ не відповідає ПКМУ від 17.10.2012 року №1051 (а.с.17).
Правомірність дій відповідача-1 та законність і обґрунтованість витягу №34-427-0.4-269/2-17 від 09.02.2017 року є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій в межах населених пунктів не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативно грошову оцінку земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 23 Закону №1378).
Відповідно до статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» від 23.07.2010 року №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1011/1806, передбачено класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів врегульована «Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 (далі - Порядок №489).
Відповідно до пункту 3 вказаного наказу №489, нормативний акт набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 1 січня 2017 року.
Таким чином, Порядок №489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які проводяться з 1 січня 2017 року.
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
Згідно з пунктами 3, 5 Розділу ІІ Порядку, коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.
Додатком 1 до Порядку, який має назву «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)» визначено дві примітки наступного змісту:
1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.
2. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з договорів оренди земельної ділянки, укладених між позивачем та Павлоградською міською радою 01.02.2005 року, та із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, які містяться в матеріалах справи вбачається, що зазначені земельні ділянки, які орендує позивач відносяться до категорії «землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення» (а.с.6-9, 11-15).
В той же час, відповідно до даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка за кадастровим номером 1212400000:01:003:0009 віднесена до земельних ділянок за функціональним використанням з кодом 1.10.5 «Підприємства іншої промисловості», однак, в цьому державному акті на право власності на землю вказується не категорія землі за основним цільовим призначенням згідно з статтею 19 Земельного кодексу України, а саме цільове використання згідно з Українським класифікатором цільового використання землі, затвердженим листом Держкомзему України від 24.04.1998 року №14-1-7/1205, який не було зареєстровано у Міністерстві юстиції України, а отже, який не є нормативним актом.
Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлені Порядком №489 не містять аналогічного визначення.
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при формуванні витягу відповідач-1 правомірно керувався приміткою 1 до таблиці «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)» додатку 1 до Порядку №489. Саме цією приміткою передбачено застосування для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру коефіцієнт Кф із значенням 2,00.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає помилковими твердження позивача щодо необхідності застосування відповідачем-1 Кф визначеного згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом від 27.01.2006 року №18/15/21/11, оскільки Кф 2.0 використано згідно з наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 року №489 «Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», який набрав чинності з 27.12.2016 року.
При цьому, суд зауважує, що відповідачем-1 коефіцієнт функціонального використання Кф не розраховувався, цей коефіцієнт визначений у додатку 1 табл. 1.1. Наказу від 25.11.2016 року №489.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги які є аналогічними тим, що викладені в позові та мотивована оцінка яким вже була надана судом першої інстанції, їх не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський нафтопереробний завод» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі №804/5082/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 25.01.2018 року.
Повне судове рішення складено 26 січня 2018 року.
Головуючий суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко