24 січня 2018 р.
справа № 808/1613/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Олефіренко Н.А., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 р. у справі № 808/1613/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальні ініціативи Запоріжжя" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій,-
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 р. у справі № 808/1613/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальні ініціативи Запоріжжя" задоволено частково.
14 грудня 2017 року відповідачем на зазначену постанову суду першої інстанції подана апеляційна скарга, яка не відповідає вимогам, встановленим статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент подання апеляційної скарги).
Відповідно до пункту 12 частини 1 перехідних положень КАС України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно ч.6 ст.187 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно змісту п.3.1 таблиці ставок судового збору ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.)
Відповідно до п.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З урахування того, що ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, дорівнює 3200 грн. (дві позовні вимоги немайнового характеру, по кожній з яких належить сплатити судовий збір ) відповідно ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 3520 грн.
Одночасно з апеляційної скаргою, відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що на розрахункових рахунках ГУ ДФС у Запорізькій області, по коду платежу 2800 ( що передбачено на сплату судового збору), яким наявна суму складає 175,75 грн., яких не достатньо для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Надаючи оцінку таким доводам відповідача, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінета Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору. Тобто, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"
Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Про відсутність підстав для задоволення такого клопотання свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим відстрочення/звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.
Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено у повному обсязі, а тому відстрочення відповідачу сплати судового збору за подачу апеляційної скарги , буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, звільнивши відповідача від сплати судового збору або відстрочивши його сплату, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення цієї ухвали) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 р. у справі № 808/1613/17- залишити без руху.
Надати п'ятнадцятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:
документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством;
Судовий збір сплатити за такими реквізитами:
- Отримувач: УК у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області
- Рахунок отримувача: 31217206781004;
- КБКД 22030101;
- Код з ЄРДПОУ: 37989274;
- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська;
- Код банку отримувача (МФО): 805012.
- Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за апеляційною скаргою ___________(ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А.Олефіренко