Справа № 759/16000/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шум Лариса Миколаївна
24 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Вівдиченко Т.Р.,
Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на постанову Святошиснького районного суду м.Києва від 23 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку його пенсії та зобов'язати ПФУ здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця, згідно з законодавством, що діяло на момент призначення пенсії, виходячи із 80% розміру заробітної плати, та врахувати при перерахунку пенсії складові частини заробітної плати: матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які включені до довідки №9.1.12/2 від 03.01.2013, що подається для перерахунку пенсії виданої апаратом Верховної Ради України.
Постановою Святошиснького районного суду м.Києва від 23 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач з квітня 2015 року перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві і отримує пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 80% від його заробітної плати.
14 вересня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії у зв'язку з тим, що у заробіток для обчислення пенсії не були включені суми нарахованої йому матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, проте, листом №1303/01/Б-1449 від 17 вересня 2017 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві в цьому йому відмовило з посиланням на відсутність правових підстав.
Відмова УПФУ є предметом даного позову.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій посадових осіб ПФУ, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3723 (далі - Закон №3723), пенсія державним службовцям призначається від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» (Закон №108) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 2 цього Закону, в структуру заробітної плати входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно з ч.2 ст. 33 Закону №3723, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, відповідно до якої, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори)до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховується: сума витрат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності зазначеним Законом, з яких згідно цього Закону були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше нараховуються внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховуються в заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року, від 3 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14).
Зокрема, у постанові від 03 червня 2014 року (справа №21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, висновок відповідача про те, що вказані виплати не враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії державного службовця, - є помилковим, тому відмова в перерахунку пенсії із врахуванням таких виплат є протиправною.
Так, із довідки управління справами Апарату Верховної Ради України про складові заробітної плати від 03.01.2017 року № 9.1.12/2 вбачається, що до заробітної плати позивача за період з січня 2011 року по грудень 2012 року включені, зокрема, суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які не були враховані при розрахунку її пенсії позивача, при цьому, на всі види виплат, що включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, слід зазначити, що посилання відповідача на те що втратили чинність норми, якими було врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців, є в даному випадку недоречним, оскільки, як установлено судом, пенсія позивачеві призначена у невірному розмірі з самого початку, а тому має бути перерахована.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Святошиснького районного суду м.Києва від 23 листопада 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий-суддя Л.В.Губська
Судді Т.Р.Вівдиченко
І.В.Федотов