Справа № 346/5187/17
Провадження № 2/346/316/18
26 січня 2018 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді: Бирич Н.В.,
з участю: секретаря: Вербіщук О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
10.11.2017 року позивач звернулася до суду з даним позовом мотивуючи його тим, що шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 рішенням суду від 10.07.2015 року розірвано. Від шлюбу у них народилася дочка: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач вказує, що сімейні відносини з відповідачем не склались, їй важко самостійно утримувати доньку. Просить суд стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 900 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явилась, однак представник позивача, ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечила.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, зокрема судовою повісткою. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З урахуванням положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, з'ясувавши обставини по справі, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Між сторонами виник спір з приводу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Згідно копії свідоцтва (повторного) про народження ОСОБА_3, серії І-НМ №324628, виданого Коломийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 17 листопада 2016 року, сторони по справі є батьками неповнолітньої дитини ( а.с.5).
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікованаПостановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до положеньст. 141СК Українимати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно дост. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Заст. 182 Сімейного кодексу Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За приписами ч. 2ст. 182 СК Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вищенаведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, величину прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого законодавством, а також те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, та щомісячно стягувати з відповідача аліменти в користь позивача на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 900 гривень до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів слід розпочати з дня подання позову до суду, тобто з 10.11.2017 року.
Судові витрати необхідно розподілити відповідно до вимогст. 141 ЦПК України. Тобто з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст.180,181,182,184,191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст.141, 247 ч.2, 280-285 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 900 (дев»ятсот) гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 10.11.2017 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3, в дохід держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача : Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) - 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Бирич Н. В.