24 січня 2018 року
справа № 804/3137/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Баранник Н.П.
судді: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 804/3137/17 (дата складання повного тексту: 19.09.2017р., суддя: Конєва С.О.) за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", третя особа: Криворізька північна об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості,
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі позивач) звернулося до суд з позовом до Державного підприємства “Кривбасшахтозакриття” (далі відповідач), третя особа: Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, податковий борг у розмірі 526471,16 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017року адміністративний позов задоволено частково. Суд стягнув з рахунків Державного підприємства “Кривбасшахтозакриття” у банках, обслуговуючих платника податків, на користь бюджету податковий борг у розмірі 503 101,92 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. Позивач вважає, що рішення прийнято судом при неповному з'ясуванні обставин справи. Судом не враховано, що загальна сума податкового боргу підприємства станом на 31.01.2017року склала 4 008 542,58грн. Стягненню підлягає вся сума новоствореного боргу по земельному податку з юридичних осіб, яка утворилася за період з 30.12.2016 по 30.03.2017р в розмірі 526 471,16грн., з яких основний платіж 511 121,93 та пеня -15 349,23грн.. Оскільки рішення суду в оскарженій частині прийнято з порушенням процесуальних норм, позивач просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, прохав рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державне підприємство “Кривбасшахтозакриття” має податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою визначених у податкових деклараціях сум грошових зобов'язань по земельному податку юридичних осіб.
Податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях:
- з плати за землю за 2016 рік з урахуванням уточнюючої декларації з плати за землю від 21.04.2016р. за грудень 2016 року у сумі 156330,99грн. по строку сплати 30.01.2017р. із датою виникнення податкового боргу 01.02.2017р. (а.с.139-140);
- за податковою декларацією з плати за землю за 2017р. від 02.02.2017р. за січень 2017 року у сумі 165710,85грн. із датою виникнення податкового боргу 31.03.2017р. (а.с.26-28).
Також контролюючим органом відповідно до п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України була нарахована пеня у сумі 15 349,23грн. на суми несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань, а саме: за період з 31.01.2015р. по 29.12.2016р. на податковий борг по податковому розрахунку земельного податку за 2014 рік №1400005014 від 12.02.2014р. у сумі 7507,92грн.; за період з 31.01.2015р. по 29.01.2017р. на той же розрахунок у розмірі 7841,31грн., про що зазначено у письмових поясненнях представника контролюючого органу за даними інтегрованої картки платника податків (а.с.141).
У зв'язку з несплатою відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов'язань податковим органом були вжиті заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога (форма “Ю”) №111 від 11.02.2013р. на суму 68 073,79 грн., яка була надіслана відповідачеві та вручена 11.02.2013р., що підтверджується копією відповідної вимоги, копією поштового повідомлення (а.с. 10).
Податкова вимога залишилася не виконана відповідачем у встановлені строки. Доказів її оскарження суду надано не було.
Доказів сплати податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по податкових деклараціях з плати за землю у встановлені законодавством строки відповідач суду не надав.
Приписами п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Нормою п.95.3 ст. 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд стягнув з рахунків Державного підприємства “Кривбасшахтозакриття” у банках, обслуговуючих платника податків, на користь бюджету податковий борг у розмірі 503 101,92 грн., сума якого визнана відповідачем, та є узгодженим грошовим зобов'язанням та не сплаченим платником в установлені законом строки. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не може бути стягнуто з рахунків відповідача податковий борг за податковою декларацією №1600004266 від 16.02.2016р. за грудень 2016р. у розмірі 179700,23грн., оскільки відповідачем була подана 21.04.2016р. уточнююча податкова декларація за №1600006417 де платником зменшено суму земельного податку за 2016 року в сумі 156330,99грн.. Така уточнююча декларація була прийнята податковим органом, проте безпідставно не врахована при проведенні розрахунку боргу.
Суд вказав, що за грудень 2016 року підлягає стягненню податковий борг лише в сумі 156330,99грн., а в іншій частині стягнення слід відмовити.
Колегія суддів погоджується з такими висновками, враховуючи наступне.
Позивач заявив у позовній заяві до стягнення з відповідача узгодженої суми боргу, що виникла у конкретний період, а саме заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, що утворилася у період з 30.12.2016 по 30.03.2017р в розмірі 526 471,16грн., з яких основний платіж 511 121,93 та пеня - 15 349,23грн. При цьому, вимоги стосувалися стягнення самостійно задекларованих, але не сплачених платником грошових зобов'язань, визначених у податкових деклараціях.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не може бути стягнуто з рахунків відповідача податковий борг за податковою декларацією №1600004266 від 16.02.2016р. за грудень 2016р. у розмірі 179700,23грн., оскільки платником подавалася 21.04.2016р. уточнююча податкова декларація за №1600006417, в якій зменшено суму земельного податку, яка підлягала сплаті у грудні 2016 року. Така уточнююча декларація була прийнята податковим органом, проте безпідставно не врахована при проведенні розрахунку боргу.
Саме з зазначених підстав колегія суддів не враховує пояснення позивача, що за рахунок зменшення податкового зобов'язання по земельному податку ДП “Кривбасшахтозакриття” уточнюючим розрахунком відбулось погашення боргу минулих років згідно календарної черговості виникнення податкового боргу.
Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 804/3137/17 - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 24.01.2018р..
Повний текст постанови виготовлено 24.01.2018р..
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак