18 січня 2018 року справа № 200/12858/17(2-а/200/1051/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.,
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2017 року (суддя Шевцова Т.В.) ухвалену в місті Дніпро у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції №3 батальйону №2 у м. Дніпрі лейтенанта поліції Назаренко Миколи Олексійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора Управління патрульної поліції №3 батальйону №2 у м. Дніпрі лейтенанта поліції Назаренко Миколи Олексійовича скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 22.07.2017 року серія ЕАА №129702 та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2017 року адміністративний позов було задоволено. Скасовано постанову серії ЕАА №129702 від 22.07.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та закрито провадження по справі.
Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що Відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.07.2017 року Інспектором Управління патрульної поліції №3 батальйону №2 у м. Дніпрі лейтенантом поліції Назаренко Миколою Олексійовичем було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до вказаної постанови, 22.07.2017 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Bentley Continental, державний номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив вимоги знаку 2.2 Правил дорожнього руху, а саме не зупинився перед знаком в м. Дніпрі на вул. Святослава Хороброго, біля будинку №25.
На підставі вказаного, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255.00 грн.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, Позивач оскаржив її до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем будь-яких доказів щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови до суду надано не було, будь-які докази, що підтверджуються його вину у вчиненні вказаного в постанові правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В свою чергу, відповідно до п.2.2 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 02.2013 року № 111, "Проїзд без зупинки заборонено". Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх робітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення вимог дорожніх знаків.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме наданого Відповідачем відеозапису нагрудної камери, Позивач керуючи транспортним засобом Bentley Continental, державний номерний знак НОМЕР_1 не здійснив зупинку перед знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вказаний доказ був наданий Відповідачем безпосередньо до суду першої інстанції, який, в порушення приписів КАС України, не надав йому жодної оцінки.
Отже, виходячи з зазначених обставин справи, в даному випадку наявна належна доказова база, яка підтверджує факт скоєння Позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок обґрунтовує правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість прийняття Відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та відсутності підстав для її скасування
Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання апелянта на рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 року по справі №1-11/2015, як на підставу необхідності розгляду даної справи за місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення та як наслідок заборону працівникам Національної поліції України приймати постанови на місці зупинки автомобіля, оскільки Законом України від 14.07.2015 року №596-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху" до ст.258 КУпАП були внесені зміни, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції, розповсюджено вимоги ч.4 ст.258 цього Кодексу щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення та які набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вказане рішення Конституційного Суду України. Відповідно зазначені зміни і не були предметом розгляду Конституційним Судом України у справі №1-11/2015, а тому і висновки, викладені в останній, на них розповсюджуватись не можуть.
Також, що стосується посилань апелянта на порушення Відповідачем процедури притягнення його адміністративної відповідальності, а саме нескладання протоколу про адміністративне правопорушення, то суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами ст..258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та приписів чинного законодавства, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2017 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.
Керуючись ст. 243, ст.308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, 321, 322, КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2017 року - скасувати та прийняти нову.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ст.272 КАС України.
Головуючий суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко