23 січня 2018 року справа № 211/2653/17(2-а/211/171/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Чумака С. Ю. Шальєвої В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Криворізького Південного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області на постанову Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 серпня 2017 року у справі №211/2653/17 (суддя І-ї інстанції Ніколенко Д.М.) за позовом ОСОБА_1 до Криворізького Південного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач 13.06.2017 року звернувся до Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Криворізького Південного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області, в якому просив визнати протиправними дії пенсійного орану щодо перерахунку його пенсії з 01.05.2017 року.
Постановою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Криворізького Південного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області щодо перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2017 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 29.07.2013 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду Центрально-Міського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізьке Південне об'єднане управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області) та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до вимог Закону №1058.
З травня 2017 року розмір пенсії позивача пенсійним органом зменшено на 118,38 грн..
26 квітня 2017 року позивач звернувся до Криворізького південного об'єднаного УПФУ Дніпропетровської області із заявою про роз'яснення причин зменшення розміру його пенсії та стажу.
Пенсійний орган своїм листом №А-66 від 10.05.2017 року повідомив ОСОБА_1, що при призначенні пенсії йому було безпідставно зараховано період підприємницької діяльності з 07.04.1998 року по 31.12.2003 року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, що підтверджувало сплату єдиного податку та сплату фіксованого розміру прибуткового податку громадян. Проте, згідно довідки Криворізької південної ОДПІ від 24.10.2016 року, період сплати податку та єдиного податку зазначено сумами за рік, а не помісячно. При взятті на облік пенсійної справи в управлінні період підприємницької діяльності було відкориговано і до стажу враховано період з 23.03.2001 року по 31.03.2003 року (згідно копії свідоцтва про сплату єдиного податку) та з 01.01.2004 року по 31.12.2012 року (згідно сплати внесків). Після коригування загальний стаж становить 34 роки 4 місяці 11 днів, індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням оцінки одного року 1,35 обчислення пенсії становить 0,46350 (а.с.3).
Позивач не погодився з такими діями пенсійного органу та оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідач безпідставно виключив із загального трудового стажу позивача періоди його трудової діяльності як суб'єкта підприємницької діяльності з 07.04.1998 року по 22.03.2001 року та з 01.04.2003 року по 31.12.2003 року, та починаючи з 01.05.2017 року почав виплачувати пенсію за скорегованим стажем у меншому розміру.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно пенсійної справи загальний стаж позивача становив 38 років 27 днів, індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням оцінки одного року 1,35 та для обчислення пенсії становив 0,51300. Заробітна плата врахована за період з 01.01.1984 року по 31.12.1988 року та з 01.07.2000 року по 31.12.2012 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив 1,08772, на підставі чого розмір пенсії дорівнював 1488 грн. (а.с.173).
Пенсійним органом з 01.05.2017 року відкоригувало загальний стаж позивача, який став 34 роки 4 місяці 11 днів, тобто не зараховано стаж з 07.04.1998 року по 22.03.2001 року та з 01.04.2003 року по 31.12.2003 року - 3 роки 5 місяців 24 дні. Індивідуальний коефіцієнт з урахуванням оцінки одного року 1,35 для обчислення пенсії становить 0,46350. Заробітна плата врахована за період з 01.01.1984 року по 31.12.1988 року, з 23.03.2001 року по 31.03.2003 року та з 01.01.2004 року по 31.12.2012 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить - 1,12688, розмір пенсії з 01.05.2017 становить 1369,62 грн. (зменшено розмір пенсії на 118,38 грн.) (а.с.208).
Згідно листа пенсійного органу позивачу при призначенні пенсії у 2013 році було безпідставно зараховано період підприємницької діяльності з 07.04.1998 року по 31.12.2003 року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, що підтверджувало сплату єдиного податку та сплату фіксованого розміру прибуткового податку громадян. Проте, згідно довідки Криворізької південної ОДПІ від 24.10.2016 року, період сплати податку та єдиного податку зазначено сумами за рік, а не помісячно. При взятті на облік пенсійної справи в управлінні період підприємницької діяльності було відкориговано і до стажу враховано період з 23.03.2001 року по 31.03.2003 року (згідно копії свідоцтва про сплату єдиного податку) та з 01.01.2004 року по 31.12.2012 року (згідно сплати внесків). Після коригування загальний стаж становить 34 роки 4 місяці 11 днів, індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням оцінки одного року 1,35 обчислення пенсії становить 0,46350.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058) (в редакції на час призначення позивачу пенсії) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди які не зараховані до трудового стажу позивачу 1998-2001 роки та 2003 рік, а тому їх зарахування повинно проводитись а порядку та на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту - Закон №1788).
Відповідно до пункту «а» частини 3 статті 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до абз.3 п.п.«б» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на час призначення позивачу пенсії) період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 року підтверджується даними персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 року підтверджується спеціальними торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру зареєстрованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки для підтвердження трудового стажу приймаються дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідної довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.
Для підтвердження сплати страхових внесків пенсійним органом було здійснено запити до Криворізької південної ОДПІ щодо надання відомостей про сплату приватним підприємцем ОСОБА_1 внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 07.04.1988 року по 31.12.2003 року (а.с.168).
При цьому колегія суддів звертає увагу, що в запиті пенсійного органу не зазначено, про надання таких відомостей помісячно.
Довідкою Криворізької південної ОДПІ №17288/07-76 від 24.10.2016 року про сплату податків, період сплати податку та єдиного податку зазначено суми сплати з 1998 року по 2013 рік (а.с.171).
Крім того, сплата внесків позивачем за вказаний період підтверджується також довідкою Криворізької південної ОДПІ від 17.08.2017 року №3883/10/04-82-07-58, де вказаний розмір сплаченого єдиного податку за кожен місяць, сплачений позивачем як фізичної особи-підприємця за спірний період (а.с.23).
Пенсійним органом ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів не сплати позивачем за спірний період відповідних внесків, або наявність заборгованості по сплаті таких внесків, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Колегія суддів звертає увагу, що Порядком №22-1 не визначено надання довідки про сплату страхових внесків з інформацією щодо сплати таких внесків помісячно.
Посилання апелянта на Указ Президента України від 03.07.1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки наведений Указ визначає порядок сплати єдиного податку, а не порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно виключив із загального трудового стажу позивача періоди його трудової діяльності як суб'єкта підприємницької діяльності з 07.04.1998 року по 22.03.2001 року та з 01.04.2003 року по 31.12.2003 року, та починаючи з 01.05.2017 року почав виплачувати пенсію за скорегованим стажем.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність проведення перерахунку розміру пенсії позивача з 01.05.2017 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
За приписами п.3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Криворізького Південного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області на постанову Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 серпня 2017 року у справі №211/2653/17 залишити без задоволення.
Постанову Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 серпня 2017 року у справі №211/2653/17 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: В.А. Шальєва