Справа № 2-599/10
заочне рішення
01 серпня 2010 р. Комінтернівський районний суд
Одеської області у складі:
Головуючого судді Доброва П.В.
при секретарі Ємельяненко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
09 лютого 2009р. ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовував тим, що 25 грудня 2007р. позичив ОСОБА_2 і 1 500,00 грн. на 2 місяці, з виплатою відсотків за користування коштами у розмірі 20% на місяць. Ця домовленість письмово зафіксована не була. 12.02.2008р. ОСОБА_2 сплатила відсотки за користування сумою позики у розмірі 300.00 грн. Суму позики зобов'язалась повернули 10-12 березня 2008р., про що написала розписку. 12 березня 2008р. ОСОБА_2 борг не повернула, на її прохання термін повернення коштів було продовжено до 25 травня 2008р.. свій обов'язок та дату повернення коштів ОСОБА_2 також підтвердила розпискою. 25 травня 2008р. ОСОБА_2 також борг не повернула, ОСОБА_1 знову погодився продовжити термін повернення коштів - до 12 серпня 2008р. Оскільки, зі слів ОСОБА_2, гроші були потрібні для працевлаштування сина, вона надала чергову розписку, на якій підписався й син. До цього часу кошти в сумі 1 500.00 грн., а також відсотки ОСОБА_2 ОСОБА_1Я не повернуто. ОСОБА_1Я, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь основний борг у сумі 1 500,00 грн.. відсотки користування грошима у розмір: 3 600,00 грн., суму боргу з урахуванням інфляції у розмірі 1560,00 грн, витрати па оплату державного мита у сумі 51,60 грн.. витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у сумі 30.00 грн, що разом складає 5 241,60 грн.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлена належним чином про місце та час розгляду справи, до судового засідання не з'явилася, відомостей про причину неявки не надала. У відповідності до ст.169 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності відповідача ОСОБА_2
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, а також витребувані документи, розглядаючи спір у межах заявлених вимог, суд вважає, то позов ОСОБА_1Я підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно де розписки від 13.02.2008р.. ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 1500.00 грн. та зобов'язалась повернути 10-12 березня з відсотками за домовленістю.
Згідно з розпискою без дати. ОСОБА_2 отримала в борг від ОСОБА_1 1500.00 грн. під відсотки, перші відсотки повернула 12 лютого. Залишок боргу та відсотки зобов'язалась повернути 25 травня 2008р. Сума чи відсоток в розписці не вказані.
Розпискою без дати ОСОБА_2 підтвердила, що отримала з борг 1 500,00 грн. у ОСОБА_1, зобов'язується повернути 12 серпня 2008р. На розписи:, крім підпису ОСОБА_2 наявний підпис ОСОБА_3. Після підписів наявна дописка, яка не зрозуміла за змістом, тому судом в якості доказу не приймається.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі - визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів. їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
З позовної заяви, пояснень позивача та досліджених документів виходить, що позивач надав у позику ОСОБА_2 один раз 1 500,00 гри. Кінцевий термін повернення цих коштів було встановлено за домовленістю сторін 12 серпня 2008р. Ці факти суд вважає встановленими.
Що ж до дати передання коштів у позику, суд вважає, що дата 25 грудня 2007р. не доведена належними доказами, також не доведений належними доказами факт повернення ОСОБА_2 відсотків у сумі. 300 00 грн на місяць, також не є доведеним і розмір відсотків (20%), про які нібито домовлялись позивач та відповідач при переданні грошей у позику.
Отже, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13 лютого 2008р. було укладено відсотковий договір позики із процентами в розмірі облікової ставки НБУ на місяць, строком до 12 серпня 2008р. на суму 1 500,00 грн., який відповідає ст.ет.203, 205. 638, 639, 1046, 1047, 1048 ЦК України.
Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише з: згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики., він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу,
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За даними Державного комітету статистики України, індекс інфляції в 2008р. становив 99.9% в серпні, 101,1% у вересні, 101,7% у жовтні, 101.5% у листопаді.
Отже, сума боргу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з урахуванням індексації за період з 12.08.2008р. по 01 12.2008р. становить:
1500.00 грн. *99.9% * 101,1 % * 101,7 % * 101,5 % = 1 560.00 грн.
Облікова ставка НБУ в період з 13.02.2008р. по 29.04.2008р. становила 10%, з 30.04.2008р. по 01.12.2008р. становила 12%
Проценти, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за користування грошима в розмірі
1 500,00 грн. за період з 13.02.2008р. по 01.12.2008р. становлять:
10% 365 * 76 днів * 1 500,00 грн. = 30,78 грн.- з 13.02.2008р. по 29.04.2008р.
12% / 365 * 215 днів * 1 500,00 грн. = 96,75 грн. - з 30.04.2008р. по 01.12.2008р.
30,78 + 96,75 =: 127,53 грн.
Отже, стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає сума боргу з урахуванням інфляції в розмірі 1560,00 грн., проценти за користування позиченими коштами в розмірі 127,53 грн., а всього 1 687, 53 грн.
Керуючись ст.ст. 4,10,11,60,61,88,107,109,169,224-226 ЦПК України, ст.ст.203, 205, 625, 629, 638, 639, 651, 1046, 1049, 1047, 1048, 1050 ЦК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням інфляції в розмірі 1560, 00 грн., проценти за користування позиченими коштами в розмірі 127, 53 грн, судові витрати на сплату судового збору у розмірі 16,87 огрн, на сплату витрат ІТЗ у розмірі 30,00 грн, а всього 1734, 40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою вимогою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: