79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.01.2018р. Справа №914/2327/17
місто Львів
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «КОМФОРТБУД», м. Львів
до відповідача: Городоцької міської ради Львівської області, м. Городок, Львівська область
про зобов'язання підписати акт та стягнення 158 268 грн. 44 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
Секретар Зубко С.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №002 від 08.11.2017);
від відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність №9 від 18.07.2017)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «КОМФОРТБУД», м. Львів звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Городоцької міської ради Львівської області, м. Городок, Львівська область про зобов'язання підписати акт та стягнення 158 268 грн. 44 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 15.11.2017 призначив розгляд справи на 27.11.2017. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між 29.10.2014 позивачем та відповідачем було укладено договір №252 на виконання проектно-вишукувальних робіт, передпроектних пропозицій, обстеження існуючих будівель, містобудівного розрахунку, історико-містобудівного розрахунку. Позивач виконав етап робіт, обумовлених вищевказаним договором, на підтвердження виконання цих робіт відповідачу було надіслано акт здавання-приймання документації на загальну суму 158 268 грн. 44 коп., проте, відповідач вказаний акт не підписав, кошти за виконані роботи не сплатив. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за виконані роботи становить 158 268 грн. 44 коп. З огляду на наведене, представник позивача просив суд зобов'язати відповідача підписати акт здавання-приймання документації на загальну суму 158 268 грн. 44 коп., стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 158 268 грн. 44 коп.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що 05.02.2015 року відбулося засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, на якому було встановлено, що подане відповідачем історико-містобудівне обґрунтування, яке було розроблене за замовленням позивача на виконання умов договору №252 від 29.10.2014, не відповідає вимогам чинного законодавства. У зв'язку із наведеним вказане історико-містобудівне обґрунтування було відхилене. Відповідачем також з'ясовано, що дане історико-містобудівне обґрунтування було розроблено після розроблення проектної документації, що є порушенням Закону України «Про охорону культурної спадщини» та інших нормативних документів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
29 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «КОМФОРТБУД» (підрядник) та Городоцькою міською радою Львівської області (замовник) було укладено договір №252 на виконання проектно-вишукувальних робіт, передпроектних пропозицій, обстеження існуючих будівель, містобудівного розрахунку, історико-містобудівного розрахунку.
За цим договором підрядник (позивач) зобов'язується у межах загальної вартості виконання проектно-вишукувальних робіт та передпроектних робіт, вказаних у додатку 2 до цього договору, на свій ризик власними силами і засобами (із залученням у разі потреби сторонніх виконавців) у строки, обумовлені в цьому договорі виконати комплекс робіт по проекту «Реконструкція з добудовою приміщень Городоцького навчально-виховного комплексу №2 «Загальноосвітня школа І ступеня-гімназія» по вул. Мартовича, 1 у м. Городок Львівської області у відповідності з завданням на проектування.
Згідно п. 3.1. договору загальна вартість робіт за цим договором становить 1 010 849,00 грн. відповідно до обсягів, передбачених у додатку №2 до цього договору.
Відповідно до додатку №2 передбачалося виконання таких робіт:
1. Зведений кошторис на проектно-вишукувальні роботи;
2. Передпроектні роботи. Передпроектні пропозиції;
3. Передпроектні роботи. Містобудівний розрахунок;
4. Передпроектні роботи. Історико-містобудівне обґрунтування.
5. Передпроектні роботи. Обстеження будівель.
На виконання умов договору №252 від 29.10.2014 листом за вих. №419-ПД від 03.11.2014 року позивач надіслав відповідачу документацію - передпроектні пропозиції.
Листом за вих. №424/1-ПД від 07.11.2014 року позивачем було надіслано відповідачу містобудівний розрахунок.
Листом за вих. №483-ПД від 24.12.2014 року позивач надіслав відповідачу технічний звіт з обстеження будівлі корпусу №1, технічний звіт з обстеження будівлі корпусу №3, технічний звіт з обстеження будівлі корпусу №4, технічний звіт про інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, звіт про результати археологічних вишукувань.
24 грудня 2014 року сторонами було підписано акт №13-1214 здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, яким підтверджено факт виконання етапу робіт, який складався з передпроектних пропозицій, обстеження існуючих будівель-корпус №1 (звіт), обстеження існуючих будівель-корпус №3 (звіт), містобудівного розрахунку. Загальна вартість робіт склала 58 982 грн. 12 коп., яка була оплачена відповідачем. Про передачу документації було складено накладну №1 від 24.12.2014.
Листом за вих. №19-ПД від 26.01.2015 року позивач надіслав відповідачу історико-містобудівне обґрунтування та результати розрахунку схилу на ділянці реконструкції.
Згідно п. 4.2. договору замовник здійснює оплату за фактично виконані підрядником і передані замовнику роботи (закінчену частину робіт) на підставі підписаних уповноваженими особами сторін та завірених печатками актів приймання-передавання виконаних робіт протягом 15 робочих днів з дати отримання ним акта згідно графіка виконання робіт.
Листом за вих. №312 від 25.10.2016 позивачем було надіслано відповідачу для підписання акт здавання-приймання на загальну суму 158 268 грн. 44 коп. Як встановлено судом, у вказаному акті було відображено позивачем виконання таких робіт (виготовлення документації): історико-містобудівне обґрунтування (вартістю 19 923,60 грн.), обстеження існуючих будівель-корпус №3 (25 078,80 грн.), технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування (68 808,00 грн.), звіт про результати археологічних вишукувань (44 458,04 грн.).
Відповідно до п. 4.5. договору замовник має право відмовитись від прийняття робіт до оплати за умови, якщо їх склад, якість і вартість не відповідають вимогам і положенням договору, затвердженої проектно-кошторисної документації, взаємно погодженому розрахунку договірної ціни, чинному законодавству та діючим нормативно-правовим актам (державним будівельним нормам, правилам, стандартам тощо).
Листом за вих. №02-20/2568 від 25.11.2016 відповідач повідомив позивача про неможливість підписання акта здавання-приймання у зв'язку виконанням передпроектних робіт не в повному обсязі: не розроблено історико-містобудівне обґрунтування та не виконано обстеження існуючих будівель-корпус №4.
21.08.2017 позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №257 від 21.08.2017 про підписання акту здавання-приймання на суму 158 268,44 грн. та оплату вказаної заборгованості.
Листом за вих. №02-20/1992 від 20.09.2017 відповідач повідомив позивача про неможливість підписання акта та сплати заборгованості у зв'язку виконанням передпроектних робіт не в повному обсязі.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 887 ЦК України до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства позивач (підрядник) не повинен вживати жодних дій щодо зобов'язання відповідача (замовника) до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на відповідача (замовника).
З огляду на наведене, в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача підписати акт здавання-приймання документації на загальну суму 158 268 грн. 44 коп. слід відмовити.
Як вбачається із матеріалів справи, пояснень представників сторін, зауваження відповідача до виконання робіт згідно акту на суму 158 268,44 грн. висловлені лише щодо частини робіт, які відображені в цьому акті, а саме: історико-містобудівного обґрунтування, вартість яких становить 19 923,60 грн.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає доведеним факт виконання робіт на загальну суму 138 344 грн. 84 коп.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Щодо обґрунтованості зауважень відповідача до виконання робіт в частині історико-містобудівного обґрунтування, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Згідно п. 8 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318, опрацюванню проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель і споруд у межах історичних ареалів повинно передувати розроблення історико-містобудівних обґрунтувань.
Пунктом 3 Методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань, затверджених наказом Міністерства культури України від 17.02.2012 №122 встановлено, що історико-містобудівне обґрунтування - це науково-проектна документація, яка визначає наукову концепцію врахування пам'яток, об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища як містоформуючих чинників при проектуванні будівель і споруд.
Історико-містобудівне обґрунтування повинне визначати принципову можливість будівництва, реконструкції будівель і споруд на відповідній земельній ділянці, а також граничні параметри цих будівель і споруд (п. 4 Методичних рекомендацій).
Відповідно до п. 11 Методичних рекомендацій розроблене історико-містобудівне обґрунтування замовник подає на погодження до Міністерства культури України або до іншого органу охорони культурної спадщини у разі делегування йому відповідних повноважень Міністерством культури України. Після отримання зазначеного погодження історико-містобудівне обґрунтування затверджується замовником у складі проектної документації.
Згідно п. 12 Методичних рекомендацій організацію розроблення та погодження історико-містобудівного обґрунтування забезпечує замовник. Він на договірних засадах може доручити збір вихідних даних і погодження історико-містобудівного обґрунтування організації-виконавцю.
Як встановлено судом, на виконання умов договору №252 від 29.10.2014 за замовленням позивача ДП «УРСНРІ «Укрзахідпроектреставрація» було розроблено історико-містобудівне обґрунтування на об'єкт «Реконструкція з добудовою приміщень Городоцького навчально-виховного комплексу №2 «Загальноосвітня школа І ступеня-гімназія» по вул. Мартовича, 1 у м. Городок Львівської області.
5 лютого 2015 року відбулося засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при відділі охорони культурної спадщини та культурних цінностей облдержадміністрації, на якому розглядалося історико-містобудівне обґрунтування. За результатами вищевказаного засідання було прийнято рішення про відхилення поданого історико-містобудівного обґрунтування, оскільки воно не відповідає вимогам законодавства, подальше опрацювання історико-містобудівного обґрунтування з пропозиціями та рекомендаціями та розгляд опрацьованого історико-містобудівного обґрунтування на засіданні Консультативної ради (витяг з протоколу засідання Консультативної ради від 05.02.2015).
Згідно витягу із протоколу засідання Консультативної ради від 05.02.2015, серед запрошених зазначений представник замовника - ОСОБА_3. Як зазначалося вище, замовником історико-містобудівного обґрунтування виступав позивач.
Також представником відповідача долучено до матеріалів справи лист за вих. 02-20/297 від 16.02.2015, у якому відповідач повідомляв позивача про рішення Консультативної ради від 05.02.2015 щодо відхилення історико-містобудівного обґрунтування та вимагав усунути недоліки історико-містобудівного обґрунтування.
Пунктом 16 Методичних рекомендацій передбачено, що коригування історико-містобудівного обґрунтування, внесення змін і доповнень до нього допускається тільки зі згоди організації-розробника та авторів і має бути оформлено у вигляді окремого документа, погодженого в установленому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, пояснень представників сторін, станом на дату розгляду справи позивачем, як замовником розроблення історико-містобудівного обґрунтування, не вжито заходів щодо усунення недоліків історико-містобудівного обґрунтування, в матеріалах справи відсутнє належним чином погоджене вищевказане обґрунтування.
Наведене свідчить про те, що позивачем не виконано обумовлена договором №252 від 29.10.2014 частина етапу робіт щодо розроблення історико-містобудівного обґрунтування, вартість яких становить 19 923,60 грн.
В той же час, відповідачем належними, допустимими та достовірними доказами не спростовано факт виконання позивачем робіт на суму 138 344 грн. 84 коп.
Суд вважає також за необхідне зазначити, що припинення дії договору не звільняє сторони від належного виконання зобов'язань, які виникли у сторін за час дії цього договору. Підтвердженням наведеного є те, що сторони у п. 13.2 договору зазначили, що у разі невиконання умов цього договору в установлений термін він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Також у ч. 4 ст. 631 ЦК України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Покликання відповідача на умови бюджетного фінансування не є тією обставиною (подією), яка не породжує для відповідача обов'язку здійснити розрахунок за виконані роботи, або звільняє відповідача від визначеного договором та/або законом зобов'язання розрахуватися за виконані роботи.
Крім цього, виходячи із приписів ст. 511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи, що не є стороною договору. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може лише породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Слід також зазначити, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами частково, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 138 344 грн. 84 коп. основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 256, 258, 267, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Городоцької міської ради Львівської області, м. Городок, м-н. Гайдамаків, 6, Львівська область (ідентифікаційний код 26269892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «КОМФОРТБУД», м. Львів, вул. Лемківська, 15 (ідентифікаційний код 34259862) 138 344 грн. 84 коп. основного боргу, 2 075 грн. 13 коп. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
5. Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 15.01.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 25.01.2018.
Суддя Мазовіта А.Б.