Справа № 279/338/18 Номер рядка звіту 2
Провадження № 2-з/279/3/18
"25" січня 2018 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Невмержицької О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вжиття запобіжного заходу у вигляді накладення арешту на майно ПП «Українська приватна інвестиційна промислова компанія»,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про вжиття запобіжного заходу у вигляді накладення арешту на майно ПП «Українська приватна інвестиційна промислова компанія», що знаходиться за адресою вул.Першотравнева, 36 с.Вигів, Коростенського району Житомирської області.
Заявник просив забезпечити позов про погашення заборгованості в сумі 2130,00 доларів США шляхом накладення арешту на майно ПП «Українська приватна інвестиційна промислова компанія», що знаходиться за адресою вул.Першотравнева, 36 с.Вигів, Коростенського району Житомирської області та перебуває у власності ОСОБА_3, а фактично у спільній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам ст.151 ЦПК України. Така заява, крім іншого має містити відомості, потрібні для забезпечення позову, ст.151 ч.1 п.7 цього Закону.
Тобто законодавець зобов'язує заявника обґрунтувати заяву про забезпечення позову, а суд перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову і застосувати такі заходи у випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконати рішення суду в майбутньому.
Подана заява про забезпечення позову не відповідає зазначеним нормам закону, оскільки заявником не зазначено з якого часу, на якій підставі та кому саме належить спірне майно; до заяви не подано письмових доказів на підтвердження наявності вказаного майна на день подання заяви до суду, його місце знаходження, доказів про належність вказаного майна на праві власності боржникам.
Крім того, дана заява не в повному розмірі оплачена судовим збором.
Так, відповідно до ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що становить 352,40 гривень.
При цьому, заявником сплачено судовий збір у розмірі 3,56 гривень.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що заявником при поданні заяви про забезпечення позову не дотримано вимоги, передбачені ст.151 ЦПК України щодо її змісту, тому відповідно до положень ст.153 ч.9 ЦПК України така заява підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.151-153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову",ЗУ "Про судовий збір",
Заяву ОСОБА_1 про вжиття запобіжного заходу у вигляді накладення арешту на майно ПП «Українська приватна інвестиційна промислова компанія» повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її складання, який може бути поновлений, якщо апеляційна скарга подана в той же строк з дня її отримання.
Суддя : Невмержицька О.А.