Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"25" січня 2018 р.
Справа № 906/1000/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
при секретарі: Гекалюк О.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" (м.Шаргород, Вінницька область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський Бекон" (сільрада Малинівська, Малинський район, Житомирська область)
про стягнення 14036,50 грн.
Приватне підприємство "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський Бекон" про стягнення 14036,50грн, з яких: 13272,46грн основного боргу, 239,68грн 3% річних, 524,36грн інфляційних втрат та 1600,00грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.11.2017р позовну заяву ПП "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 28.11.2017р.
Ухвалою суду від 28.11.2017р розгляд справи було відкладено на 19.12.2017р. В судовому засіданні 19.12.2017р винесено ухвалу про здійснення розгляду справи за правилами Закону України від 03.10.2017р №2147-19 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", визначено форму судового процесу - загальне позовне провадження та стадію розгляду справи - підготовче провадження; підготовче засідання призначено на 09.01.2018р.
В судовому засіданні 09.01.2018р представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши про наявність у справі усіх документів, необхідних для розгляду справи. Ухвалою від 09.01.2018р закрито підготовче провадження та призначено судове засідання до розгляду по суті на 25.01.2018р.
Позивач в судове засідання 25.01.2018р повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
23.01.2018р від ПП "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" на адресу суду надійшло клопотання від 21.01.2018р про розгляд справи без участі представника позивача, за наявними у справі документами та просить стягнути з ТОВ "Малинський бекон" на користь ПП "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" кошти в сумі 14036,50, з яких: 13272,46грн основна заборгованість, 239,68грн 3% річних, 524,36грн інфляційні витрати та покласти судові витрати на відповідача (а.с. 75,81).
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.
Слід зазначити, що на адресу господарського суду 22.01.2018р повернулась копія ухвали господарського суду від 09.01.2018р про відкладення розгляду справи, яка направлялась господарським судом рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, із відміткою відділення зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.77-79).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський Бекон" є: 11642, Житомирська область, Малинський район, сільрада Малинівська, комплекс будівель і споруд №4 (а.с.13-14).
Враховуючи наведене суд приймає до уваги наступні положення законодавства.
Відповідно до вимог ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Виходячи з вимог частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Враховуючи те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.
Дослідивши матеріали, справи господарський суд,
Матеріали справи свідчать про те, що між Приватним підприємством "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинський Бекон" (відповідач у справі) існували правовідносини з приводу купівлі-продажу товару.
Зокрема, в період з 13.03.2017р по 23.03.2017р за видатковими накладними: №РФ-0052124 від 13.03.2017р на суму 7583,12грн, №РФ-0059188 від 23.03.2017р на суму 5609,27грн та №РФ-0059200 від 23.03.2017р на суму 80,11грн відповідачем було отримано від позивача товар на загальну суму 13272,50грн (а.с.8-10); податкові накладні №1626 від 13.03.2017р, №2642 від 23.03.2017р, №2641 від 23.03.2017р (а.с.49-50).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з наданої позивачем довідки щодо взаєморозрахунків з відповідачем за період з 01.07.2016р по 30.09.2017р, сальдо на початок періоду становило 0,04грн, сальдо на кінець періоду становило - 13272,46грн (а.с.11).
За отриманий товар Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинський Бекон" на суму 13272,46грн. розрахунків не провів.
Матеріали справи свідчать про те, що 13.09.2017р позивач направив відповідачу претензію від 13.09.2017р з вимогою про погашення заборгованості в сумі 13272,46грн (претензія а.с.52, докази її направлення а.с.53). Проте, відповідач відповіді на претензію позивача не надав, розрахунки з позивачем не провів.
Отже, враховуючи здійснену позивачем поставку товару на суму 13272,50грн та існуюче дебетове сальдо на суму 0,04грн, неоплаченим станом на час звернення позивача з позовом залишився товар на суму 13272,46грн., отриманий відповідачем за видатковими накладними №РФ-0052124 від 13.03.2017р, №РФ-0059188 від 23.03.2017р та №РФ-0059200 від 23.03.2017р.
На час розгляду справи, відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у встановлений строк не виконав, у зв'язку з чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 13272,46грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час розгляду справи, відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 13272,46грн не подав.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 13272,46грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 239,68грн 3% річних та 524,36грн інфляційних втрат.
Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних, господарський суд враховує таке.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних втрат та 3% річних (а.с.12), з огляду на встановлені судом обставини по справі, господарський суд вважає їх обґрунтованими, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 524,36грн та 3% річних в сумі 239,68грн правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 13272,46грн основного боргу, 239,68грн 3% річних та 524,36грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський Бекон" (11642, Житомирська область, Малинський район, сільрада Малинівська, Комплекс будівель і споруд № 4, ідентифікаційний код 37869460)
на користь Приватного підприємства "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" (21007, Вінницька область, Шаргородський район, м.Шаргород, вул.Героїв Майдану, буд. 272-В; ідентифікаційний код 33437883):
- 13272,46грн основного боргу,
- 239,68грн 3% річних,
- 524,36грн інфляційних,
- 1600,00грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.01.18
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - у справу,
2 - позивачу (21007, м.Вінниця, вул.Липовецька, 6-А, оф.505), рек. з пов.
3 - відповідачу (рек. з пов.).