Справа № 22-ц/796/306/2017 Головуючий у 1-й інстанції - Ларіонова Н.М.
758/14370/17 Доповідач Чобіток А.О.
18 січня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого-судді - Чобіток А.О.
суддів-,Соколової В.В., Шебуєвої В.А.
при секретарі - Луговому Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури ,-
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2017 року позовна заява ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування та прокуратури повернута позивачу для подання до належного суду.
У апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду питання про відкриття провадження у справі. Зазначає,що суд неправильно застосував норми процесуального права, ухвалюючи таку ухвалу.
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1176 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом ( ч. 1,2,7 статті 1176).
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.
У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються і моральна шкода (ч. 5 стаття 3).
Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний
термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи,
що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.
У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
За змістом ст. ст. 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України у редакції 2004 року, що діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали суду, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Пред'явивши даний позов , ОСОБА_3, посилаючись на виправдувальний вирок Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року, яким його визнано невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та виправдано за відсутністю в діянні складу злочину, просив суд стягнути на його користь з Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України втрачений грошовий дохід; витрати на юридичну допомогу та моральну шкоду.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3, суд першої інстанції, пославшись на ч. 1 ст. 109 та ч. 4 ст. 110 ЦПК України у редакції 2004 року, що діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали, виходив з того, що вона не підсудна Подільському районному суду м. Києва, оскільки місцезнаходження відповідача територіально віднесено до Печерського району м. Києва, місце проживання позивача також не відноситься до території Подільського району міста Києва.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, Апеляційний суд міста Києва , який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складі колегії суддів вважає таке судове рішення законним та обґрунтованим, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують з наступних підстав.
Так дійсно ст.. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи,
що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу).
Тобто вказана норма закону чітко зазначає про те, що у разі звернення потерпілого з заявою ( а не позовом) суд лише постановляє ухвалу про визначення розміру шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, а не про стягнення її за рахунок коштів Державного бюджету України чи за рахунок підприємств, установ, організацій, яким майно потерпілого було передане безоплатно. Така ухвала не може бути підставою для стягнення коштів з Державного бюджету чи юридичних осіб.
У зв'язку з цим слід дійти висновку про те, що відшкодування шкоди (майнової і моральної), завданої органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, здійснюється шляхом звернення фізичної особи з позовом. Відповідачем за таким позовом мають визнаватись держава Україна і Державне казначейство України, а третьою особою - орган, діями якого (діями працівників якого) особі завдано шкоди.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, то підсудність щодо розгляду даної справи повинна визначатись за нормами Цивільного процесуального кодексу України , а не на підставі ст.. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Керуючись ст..ст. 367,374,375,383,389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - Судді -