АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-914 Головуючий у1-й інстанції - П'ятничук І.В.
Єдиний унікальний номер 759/9126/17 Доповідач - Пікуль А.А.
23 січня 2018 року. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Гаращенка Д.Р.
НевідомоїТ.О.
секретар Пузикова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
ОСОБА_5 пред'явила в суд позов до ОСОБА_4, у якому просила визнати за позивачем право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 із посиланням на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за відсутності у спадкоємця правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року позов задоволено. Суд визнав за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Судом вирішене питання розподілу судових витрат між сторонами.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.180-183).
Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII " Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
В суд апеляційної інстанції представник Дванадцятої нотаріальної контори не з'явився, про дату, місце та час апеляційного розгляду третя особа повідомлена належним чином, надіслала до суду заяву про розгляд справу у відсутності її представника (а.с.221).
Суд ухвалив розглядати справу у відсутність представника третьої особи, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: ОСОБА_4 та її представника, ОСОБА_7, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити; ОСОБА_5 та її представника, ОСОБА_8, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6, про що ІНФОРМАЦІЯ_1 року складено актовий запис № 17040 та 2 грудня 2015 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року і її матір'ю відповідно до свідоцтва про народження вказано ОСОБА_6
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 27 лютого 1985 року вбачається, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_10.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року і її матір'ю відповідно до свідоцтва про народження вказано ОСОБА_6
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_4 є сестрами та спадкоємцями першої черги спадкування щодо майна померлої ОСОБА_6
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на наступне майно: 1/3 квартири АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_2 у м Києві.
Відповідно до заповіту від 21 листопада 2011 року, посвідченого ПН КМНО Манохіною Г.О., зареєстровано в реєстрі за № 2515, квартиру АДРЕСА_3, ОСОБА_6 заповідала своєму онуку ОСОБА_12
З метою прийняття спадщини, ОСОБА_5 звернулася до Дванадцятої державної нотаріальної контори, в якій вже була відкрита спадкова справа № 1684/2015 до майна померлої ОСОБА_6 за заявою ОСОБА_4
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 2 червня 2017 року виданою державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори - Щербина Я.О. було роз'яснено, що згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання спадкоємцями правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві, проте з урахуванням відсутності їх у спадкоємця, нотаріусом було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
За встановлених обставин, виходячи з того, що спадковим майном померлої ОСОБА_6, яке не охоплене заповітом, є 1/3 квартири АДРЕСА_4, а оскільки позивач і відповідач є спадкоємцями щодо вказаного майна померлої ОСОБА_6 першої черги в рівних частинах, районний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення пред'явленого позову.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Всі висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості пред'явленого позову повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (а.с.173-174).
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга ОСОБА_4 не містить. Під час апеляційного розгляду відповідач та її представник також не навели таких обставин.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення районним судом норм процесуального права унаслідок розгляду справи 27 вересня 2017 року за відсутності відповідача, яка не з'явилась до суду з поважних причин - у зв'язку з хворобою, не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення ураховуючи наступне.
Про розгляд справи 22 вересня 2017 року ОСОБА_4 повідомлена належним чином, про що свідчить завірене штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотне повідомлення про вручення їй судової повістки 5 вересня 2017 року (а.с.155). Про розгляд справи 27 вересня 2017 року ОСОБА_4 також повідомлена належним чином - під розписку у суді (а.с.157).
Водночас, ще 26 липня 2017 року, у своїх письмових запереченнях на позовну заяву, ОСОБА_4 просила суд розглядати справу без її участі у зв'язку зі станом її здоров'я (а.с.156-158).
Таким чином, ураховуючи наявність заяви про розгляд справи у відсутність сторони, районний суд мав процесуальні підстави для розгляду справи у відсутність відповідача, повідомленого належним чином про дату, місце та час розгляду справи, від якого надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
Доказів того, що розгляд справи у відсутність відповідача призвів до неправильного вирішення справи, у розпорядженні апеляційного суду також немає.
Доводи апеляційної скарги щодо незастосування районним судом до спірних правовідносин положень ч.5 ст. 1224 ЦК України також не можуть бути прийняті у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення ураховуючи наступне.
Відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) та ст. 13 ЦПК (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, суд не може встановлювати наявність чи відсутність порушення права без звернення особи, поданого відповідно до вимог процесуального закону.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
У даному випадку предметом позову є визнання за ОСОБА_5 права власності на майно в порядку спадкування за законом. У своїх письмових запереченнях проти позову (а.с.156-158) ОСОБА_4 жодним чином не посилалась на те, що позивач підлягає усуненню від права на спадкування за законом з підстав, передбачених ч.5 ст. 1224 ЦК України.
У рамках даної справи зустрічний позов про усунення від права на спадкування ОСОБА_4 не заявлявся. Під час апеляційного розгляду сторона відповідача вказала, що окремо такі позовні вимоги відповідач до ОСОБА_5 також не пред'являла.
Таким чином, у районного суду були відсутні передбачені процесуальним законом підстави вирішувати питання щодо усунення ОСОБА_5 від права на спадкування за законом відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України.
Водночас, за правилом ч.6 ст.367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду суду першої інстанції.
Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга відповідача не містить.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підставдля скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 26 січня 2018 року.
Головуючий: А.А. Пікуль
Судді: Д.Р. Гаращенко
Т.О. Невідома