Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 січня 2018 р. Справа№805/4262/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С. та представників сторін:
позивача - Буяновського В.В., Профатила О.П.;
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Керівника Слов'янської місцевої прокуратури до Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Слов'янської місцевої прокуратури звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області про:
- визнання протиправною бездіяльності Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області, яка полягає у неприйнятті Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів сільської ради, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
- зобов'язання Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області вчинити дії по розробці та затвердженню на сесії сільської ради Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Позовні вимоги мотивовані тим, що Черкаською селищною радою Слов'янського району Донецької області станом на дату розгляду позову не прийнятий Порядок залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (далі за текстом - Порядок пайової участі у розвитку інфраструктури), що є порушенням норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Таким чином, позивач просить у судовому порядку визнати протиправною бездіяльність відповідача з неприйняття наведеного порядку.
Позивач у судове засідання з'явився, позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву в якій зазначив, що питання про прийняття рішення в справі залишити на розсуд суду та розглянути справу без його участі.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі та встановив наступне.
Слов'янською місцевою прокуратурою Донецької області за результатами вивчення стану додержання вимог Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про регулювання містобудівної діяльності" сільськими радами району виявлено порушення відповідачем вимог діючого законодавства, які полягали у бездіяльності з приводу дотримання вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до листа від 23 жовтня 2017 року № 03-02/1388 Черкаська селищна рада Слов'янського району Донецької області повідомляє, що сільською радою не приймались рішення "Щодо Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сільської ради" (а.с.10).
Згідно ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
За змістом ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 40 цього ж Закону визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
У відповідності до ч. 3 цієї ж статті наведеного вище Закону, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту (ч. 10 ст. 40 Закону).
Із аналізу наведених правових норм слідує, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено обов'язок відповідача визначити порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Наявність такого Порядку обумовлена необхідністю взяття участі замовником, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, а також сприяє наповненню місцевого бюджету шляхом отримання коштів від замовника як пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Матеріалами справи підтверджено, що на запит Слов'янської місцевої прокуратури № 03-02/1388 від 23 жовтня 2017 року Черкаською селищною радою Слов'янського району Донецької області повідомлено, що сільською радою не приймались рішення "Щодо Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сільської ради" (а.с.10).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
А отже, на підставі аналізу приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", письмових доказів та спірних правовідносин суд виходить з того, що відповідачем допущено бездіяльність, тобто протиправну пасивну поведінку, що знайшла свій вираз в ухиленні від виконання обов'язку з прийняття порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, та необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.
Згідно вимог ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, отже в даному випадку судові витрати стягненню не підлягають.
На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Керівника Слов'янської місцевої прокуратури до Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області, яка полягає у неприйнятті Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів сільської ради, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Зобов'язати Черкаську селищну раду Слов'янського району Донецької області вчинити дії по розробці та затвердженню на сесії сільської ради Порядоку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 січня 2018 року. Повний текст судового рішення складено 26 січня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Черникова А.О.