Справа № 300/77/14-к
Провадження № 1-в/300/3/2018
16.01.2018 смт.Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , начальника Воловецького районного відділу з питань пробації ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , голови спостережної комісії Воловецької РДА Закарпатської області ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Воловець суду клопотання (заяву) засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання, встановив:
12 січня 2018 року ОСОБА_5 звернувся до Воловецького районного суду з клопотанням (заявою) про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки, призначеного йому за вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 26 лютого 2014 року за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 286 КК України. 17 червня 2016 року Каргалицьким районним судом Київської області невідбуту частину покарання в порядку ст.82 КК України замінено на два роки виправних робіт із відрахуванням в дохід держави 20 відсотків від заробітку. Ухвалою Воловецького районного суду від 19.10.2017 року його було звільнено умовно-достроково від відбування основного покарання. Крім того засуджений ОСОБА_5 у клопотанні зазначив, що за період відбування покарання в місцях позбавлення волі, вину у скоєному злочині усвідомив, глибоко кається, до адміністративної чи іншої відповідальності за час перебування на волі не притягувався. В даний час він відбув більше трьох четвертих строку додаткового покарання, починаючи з 17.06.2016 року. Просив звільнити його умовно-достроково від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 клопотання (заяву) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки та просив звільнити його від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки, призначеного вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 26.02.2014р. та зміненого ухвалою Каргалицького районного суду Київської області від 17.06.2016 року.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування додаткового покарання, оскільки останній за час перебування на волі не вчиняв будь-яких злочинів.
Представник Воловецького РВ з питань пробації ОСОБА_4 не заперечував проти звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного судом додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки останній відбув більше 3/4 частин додаткового покарання. За період відбування покарання порушень не виявлено.
В судовому засіданні ОСОБА_6 - голова спостережної комісії Воловецької районної державній адміністрації щодо задоволення заявленого клопотання не заперечував.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників процесу, дійшов висновку про задоволення клопотання (заяви) з таких підстав.
Судом встановлено, що вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 26.02.2014 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
17 червня 2016 року Каргалицьким районним судом Київської області невідбуту частину покарання в порядку ст.82 КК України замінено на два роки виправних робіт із відрахуванням в дохід держави 20 відсотків від заробітку.
19.10.2017 року Воловецьким районним судом Закарпатської області ОСОБА_5 було звільнено від відбування основного покарання умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України. Питання про звільнення від додаткового покарання не вирішувалось.
На даний час ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням (заявою) про умовно-дострокове звільнення його від відбування додаткового покарання.
Відповідно до ст.ст. 537, 539 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
У відповідності з частинами 2, 3 статті 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
Так в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м'яким" від 26.04.2002 р. зазначено, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Позбавлення права займатися певною діяльністю є видом кримінального покарання, відповідно до якого особі забороняється займатися певною діяльністю, наприклад, керувати транспортним засобом.
З довідки начальника Воловецького РС з питань пробації капітана внутрішньої служби ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на обліку У Воловецькому РС питань пробації, як особа засуджена до покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Встановлено, що станом на час розгляду клопотання 16.01.2018 року засуджений ОСОБА_5 відбув 1 рік 6 місяців і 30 днів строку додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного за вирком суду, тобто більше половини строку покарання, а тому є підстави, визначені пунктом 1 ч.3 ст. 81 КК України, для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування додаткового покарання.
Суд бере до уваги, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, а пізніше у вигляді виправних робіт, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд також враховує, що за час відбування додаткового покарання засуджений ОСОБА_5 не порушував громадського порядку, до адміністративної відповідальності не притягувався, правила відбування додаткового покарання не порушував, позитивно характеризується за місцем проживання, суд дійшов висновку про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд ухвалив:
Клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 умовно-достроково від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, призначеного вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 26 лютого 2014 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 27 травня 2014 року.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1