Справа № 562/1379/17
(повне)
"17" січня 2018 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Здолбунівська міська рада Рівненської області, про відновлення споруди, яка належить на праві власності,
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, уточнивши позовні вимоги просив ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_3 відновити 1/8 частину сараю розміром 1,8х2,8х2,3м, яка належить йому на праві власності на місці незаконно побудованого відповідачем гаража.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 10 квітня 1998 року ОСОБА_4 продала, а він придбав квартиру № 1 у житловому будинку № 29 по вул. Гончара в м. Здолбунів Рівненської області, яка складається з двох жилих кімнат, підсобної, кухні, погріба, 1/3 вбиральні під літерою “В” та 1/8 сараю під літерою “Б”. У зв'язку з руйнуванням з невстановлених причин, невстановленими особами частини належного йому сараю, по його заяві спеціалістом-будівельником надано висновок від 04 листопада 2008 року № Д-10, згідно якого технічний стан наявного сараю, що знаходиться по вул. Гончара, 29 в м. Здолбунів, характеризується як задовільний з фізичним зносом 30%. Вказує, що рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 01 листопада 2016 року визнано недійсним виданий відповідачу державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,06 га для будівництва, обслуговування житлового будинку господарських будівель, споруд, що розташована по вул. Гончара, 29а в м. Здолбунів Рівненської області, кадастровий номер 562610100:00:005:0213. Зазначає, що відповідач незаконно проводив будівництво гаража, а фактично перебудову сараю, 1/8 якого належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 10 квітня 1998 року і на неодноразові вимоги відмовляється відновити його частину сараю, чим порушує його право власності та примушує звернутись до суду за захистом свого права.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просили задовольнити позов.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_6 уточнені позовні вимоги не визнали в повному обсязі та додатково пояснили, що згідно правовстановлюючих документів, позивач ОСОБА_2 не є співвласником сараю, на місці якого ОСОБА_3 законно побудував гараж, а визнання незаконним та скасування рішенням апеляційного суду Рівненської області від 01 листопада 2016 року рішення Здолбунівської міської ради № 480 від 14.03.2012 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою земельної ділянки та передачі відповідачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,06 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Гончара, 29а в м. Здолбунів та визнання недійсним державного акта про право власності на землю, не свідчить про незаконність побудови ОСОБА_3 гаража. Просили відмовити в задоволенні даного позову.
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Здолбунівської міської ради Рівненської області, не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, показав, що з 1989 року проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, та є сусідом позивача і відповідача, з ОСОБА_3 перебуває у неприязних стосунках. Він та позивач користувалися частинами сараю, на місці якого відповідачем було побудовано гараж, хоча в його правовстановлюючих документах даний сарай не зазначений і їх земельні ділянки не межують. Після вселення в 2007 році в будинок по вул. Гончара, 29, в м. Здолбунів, ОСОБА_3 почав руйнувати даний сарай, з приводу чого він та позивач зверталися із заявами до правоохоронних органів, однак ОСОБА_3 до відповідальності притягнутий не був та жодних справ відносно його дій порушено не було. Розміру сараю, частинами якого він та позивач користувались, сказати не може, однак зазначає, що сарай був побудований з цегли.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, показала, що після батьків їй дісталася квартира АДРЕСА_1, яку вона у 1997 році продала позивачу ОСОБА_2, а також 1/8 частину цегляного сараю, на місці якого побудований гараж. Був ще один сарай дерев'яний, який був зруйнований. В квартирі АДРЕСА_1 вона мешкала з 1960 по 1979 роки, однак після цього часто навідувала батьків. Пояснила, що цегляний сарай, 1/8 частину якого вона продала ОСОБА_2 за цей період не добудовувався та не перебудовувався. Перед відчуженням своєї квартири вона брала документи в БТІ, однак які саме документи та що у них було написано не пригадує.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, показав, що з 2009 року проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, та є сусідом відповідача. Що було по вул. Гончара, 29 в м. Здолбунів до часу його переселення за вищезазначеною адресою сказати не може, оскільки не бачив, однак з 2009 року на місці, де зараз побудований гараж, були руїни.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 81, ч.ч.1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.4 ЦК УРСР (1963 року) цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством СРСР і УРСР, а також з дій громадян і організацій , які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, що які йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення (п.4 ч.1 ст.16 ЦУК України).
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 та 1/8 сараю “Б” на підставі укладеного 10 квітня 1998 року з ОСОБА_4 договору купівлі-продажу (а.с.8).
На генеральному плані земельної ділянки по вул. Гончара, 29 (колишня вул. 17 вересня) в м. Здолбунів Рівненської області від 20 червня 1964 року, сарай розмірами 6,20х5,50х2,40м позначений літерою “Б”(а.с.10).
З оціночного акту від 24 червня 1964 року на вказане будівництво вбачається, що стіни сараю, позначеного літерою “Б” площею 34,1 м2, шлакобетонні (а.с.13).
Водночас, відповідно до плану присадибної ділянки вул. Гончара, 29 (колишня вул. 17 вересня) в м. Здолбунів Рівненської області, зареєстрованого на підставі рішення виконкому Здолбунівської міської ради від 25 лютого 1981 року № 90, сарай розмірами 6,20х5,50х2,40м, позначений в генеральному плані 1964 року літерою “Б”, відсутній, а існує сарай розмірами 6,30х8,80х2,75м, зареєстрований за літерою “Г”, стіни якого зроблені з цегли (а.с.11).
Згідно висновку №Д-10 від 04 листопада 2008 року спеціаліста-будівельника, зробленого по заяві позивача, технічний стан наявного сараю, що знаходиться по вул. Гончара, 29 в м.Здолбунові, характеризується як задовільний з фізичним зносом 30%. Критичних пошкоджень і деформацій покрівлі або фундаменту немає, елементи будівлі в цілому придатні до експлуатації, але потребують ремонту. Причинами руйнування частини стіни, що належить до будинковолодіння № 29, є зовнішнє втручання (а.с.14-15).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 побудував гараж на місці сараю, позначеного на плані присадибної ділянки вул. Гончара, 29 (колишня вул. 17 вересня) в м. Здолбунів Рівненської області, зареєстрованому на підставі рішення виконкому Здолбунівської міської ради від 25 лютого 1981 року № 90 під літерою “Г” розмірами 6,30х8,80х2,75м, стіни якого були зроблені з цегли.
Проте в судовому засіданні стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами, що йому на праві власності належить 1/8 частина сараю та яка саме частина сараю, позначеного під літерою “Г”.
Суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4, оскільки відповідно до ч. 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказуваннями, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, відповідно покази свідків, в розумінні вимог цієї статті, не можуть бути допустимим доказом законності набуття позивачем права власності 1/8 частини сараю під літерою “Г”, позначеного на плані присадибної ділянки вул. Гончара, 29 (колишня вул. 17 вересня) в м. Здолбунів Рівненської області від 1981 року № 90, на місці якого відповідачем побудовано гараж.
З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 50, 51, 78, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
В задоволенніпозову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Здолбунівська міська рада Рівненської області, про відновлення споруди, яка належить на праві власності - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: І.А.Чорний