Справа №463/4866/17
Провадження №1-кп/463/207/18
іменем України
22 січня 2018 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, українки, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, не одруженої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 31.01.2017 року вироком Залізничного районного суду м. Львова за ст. 125 ч.2 до покарання у виді 200 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, -
Обвинувачена ОСОБА_4 вироком Залізничного районного суду м. Львова від 31 січня 2017 року засуджена за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 200 годин.
03 березня 2017 року вказаний вирок набрав законної сили та 23 травня 2017 року розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, надійшли для виконання в Личаківський районний сектор Львівського міського відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції, у зв'язку із чим цього ж дня ОСОБА_4 була поставлена на облік.
21 серпня 2017 року ОСОБА_4 у встановленому законом порядку було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання та попереджено, що у разі ухилення від відбування покарання, на підставі ч.2 ст. 389 КК України вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності, про що остання написала розписку, також її було ознайомлено із направленням №1610 від 21.08.2017 року для відбування покарання у виді громадських робіт в Львівське комунальне підприємство №503, згідно якого вона повинна була приступити до відбування покарання з 21 серпня 2017 року.
28 серпня 2017 року ОСОБА_4 ознайомилася із наказом №65/к від 28 серпня 2017 Львівського комунального підприємства №503, згідно якого вона прийнята тимчасово на роботу для виконання безоплатних робіт з 29 серпня 2017 року та із графіком виходу на роботу.
Однак, 31 серпня 2017 року з ЛКП №503 до Личаківського РС ЛМВ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції надійшло повідомлення №273 від 31 серпня 2017 року про те, що ОСОБА_4 до покарання у виді громадських робіт не приступила, прибула лише 30 серпня 2017 року, відпрацювала 4 години, а 29 та 31 серпня 2017 року не прибула про що свідчить акт перевірки виконання покарання у виді громадських робіт за місцем роботи засуджених осіб від 05 вересня 2017 року.
15 вересня 2017 року психологом Личаківського РС ЛМВ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції вдруге було складено акт перевірки виконання покарання у виді громадських робіт за місцем роботи засуджених осіб, згідно якого ОСОБА_4 до відпрацювання громадських робіт так і не приступила.
15 вересня 2017 року в письмовому поясненні психологом Личаківського РС ЛМВ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_4 повідомила, що вона відмовляється від виконання громадських робіт.
За час перебування на обліку ОСОБА_4 , маючи умисел на ухилення від відбування громадських робіт, ухилялася від відбування призначеного покарання, а саме: не приступила до виконання громадських робіт, не відпрацювавши 196 годин.
Таким чином ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 389 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні свою вину визнала повністю та пояснила, що 31.01.2017 року була засуджена вироком Залізничного районного суду м. Львова за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт. Після набрання вироком законної сили була поставлена на облік в Личаківський районний сектор Львівського міського відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції, де її ознайомили з порядком та умовами відбування покарання, попередили про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, повідомили, що їй належить відбувати покарання в ЛКП «№ 503». Вона дійсно відбула дане покарання у виді громадських робіт лише чотири години. В подальшому ухилилася від відбування покарання та відмовилася виходити на місце роботи. Невідбуте покарання становить 196 годин громадських робіт. У скоєному щиро розкаюється.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом встановлено, що показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи, з'ясовано, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст фактичних обставин пред'явленого обвинувачення, сумнівів у добровільності її позиції немає, сторонам роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані в кримінальному провадженні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, її дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 389 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є злочином невеликої тяжкості; особу винної, яка раніше судима, на обліку в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно; щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, як обставину яка пом'якшує покарання; обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає, та приходить до висновку, що покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді арешту.
Крім цього, до обвинуваченої слід застосувати положення ч.1 ст.71 КК України, оскільки встановлено, що після постановлення вироку Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2017 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, і до повного відбуття покарання, вона вчинила новий злочин. Відтак, обвинуваченій слід частково приєднати невідбуту частину покарання, призначену за вказаним вироком, з врахуванням положень ст. 72 КК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 389 КК України та призначити покарання у виді арешту строком на 1 (один) місяць.
У відповідності до ч.1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком засудженій ОСОБА_4 частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 31 січня 2017 року, з врахуванням положень ч.1 ст. 72 КК України, та остаточно визначити покарання у виді арешту строком на 1 (один) місяць 15 (п'ятнадцять) днів.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з часу приведення вироку до виконання після набрання ним законної сили.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Личаківський районний суд м. Львова.
Суддя: ОСОБА_1