Справа №461/24/18
24 січня 2018 року м.Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3, розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого водієм у ЛКП «Львівводоканал», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
19.12.2017 року о 12 год. 50 хв., ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом ЗИЛ-433302, номерний знак НОМЕР_1 здійснив стоянку транспортного засобу, залишив його, не вживши всіх заходів та допустив самовільний рух транспортного засобу. Внаслідок цього автомобіль, здійснюючи самовільний рух, скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб ОСОБА_5 д.н.з. ВС 6294СР та транспортний засіб Рено-19, д.н.з. НОМЕР_2. Крім цього, автомобіль ОСОБА_5 внаслідок інерційного руху здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб ОСОБА_6 д.н.з. ВС 7597ЕТ Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
ОСОБА_4 в судовому засіданні вини у вчиненні правопорушення не визнав. Надав пояснення, аналогічні у викладених письмових запереченнях. Пояснив, що причиною ДТП став неналежний стан автомобільних доріг, оскільки у місці, де він припаркувався була суцільна ожеледиця. Пояснив, що виконав усі залежні від нього дії для уникнення ДТП, в тому числі поставив автомобіль на ручний тормоз і передачу, а також підставив під заднє колесо «кувалду». Просив провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтвердив факт ДТП за обставин, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення. Додав, що ОСОБА_4 підставляв під заднє колесо «кувалду» вже після ДТП. Претензій ОСОБА_4 не має.
Суд, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілого, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_4 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Його вина підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №140021 від 19.12.2017 року, схемою місця ДТП, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 19.12.2017 р., письмовими поясненнями ОСОБА_7, письмовими поясненнями ОСОБА_8, поясненнями ОСОБА_3, які підтвердили зазначені в протоколі дані.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Твердження ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_2 про те, що було вжито всіх заходів для уникнення ДТП, а саме зіткнення автомобілів відбулось з причини наявної ожеледиці, суд вважає необґрунтованими та такими, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності. Згідно правил дорожнього руху зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі, а водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним. Залишаючи транспортний засіб ОСОБА_4 достовірно знав про погодні умови, про наявність ожеледиці. Тобто, ОСОБА_4 мав можливість та зобов'язаний був передбачити наслідки залишення транспортного засобу на дорозі, вкритій ожеледицею, а тому був зобов'язаний всіх заходів, щоб не допустити самовільного руху транспортного засобу.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_4 суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.
Крім цього, із ОСОБА_4 слід стягнути судовий збір у розмірі 352,40 грн.
Керуючись ст.ст. 124, 221, 276-280, 283-287 КУпАП, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 352,40 грн. (Судовий збір перерахувати на ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код банку отримувача 820019, Рахунок отримувача 31215256700001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.Є. Радченко