25.01.2018
Справа №489/312/18
Провадження №1-кс/489/174/18
іменем України
25 січня 2018 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за №12018150230000051, за яким відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.3 ст.289 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Інгулка Баштанського району Миколаївської області, місце проживання якого зареєстровано та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
ОСОБА_6 підозрюється в тому, що 10.01.2018 року за попередньою змовою з ОСОБА_7 , знаходячись на автодорозі Н-11 «Дніпро-Миколаїв», на 307 км. біля с.Калинівка, Вітовського району Миколаївської області, з метою заволодіння транспортним засобом, із застосуванням ножа, скоїли напад на ОСОБА_8 , спричинивши йому поранення шиї, та заволоділи належним йому автомобілем моделі «Опель Вектра», 2008 року випуску, спричинивши матеріальні збитки на суму 216 тис. грн., після чого з місця події зникли і розпорядились викраденим автомобілем на власний розсуд.
Надані прокурором докази доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, а саме незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Доводи прокурора про існування ризику вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень з підстав відсутності постійного джерела доходів є необґрунтованими, оскільки відсутність постійного місця роботи не свідчить про можливість особи вчинити злочин, доказів попередньої протиправної діяльності підозрюваного слідчому судді не надано. Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.02.2005 року по справі «Сулаоя проти Естонії» зазначив, що відсутність роботи чи сім'ї не свідчить про схильність до повторного вчинення злочинів. Спосіб та характер протиправного діяння, в якому підозрюється ОСОБА_6 також не може бути обставиною на обґрунтування зазначеного ризику, оскільки вину підозрюваного у вчиненні злочину не доведено, наявна лише підозра.
На обґрунтування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду прокурором зазначено про тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, відсутність каяття у вчиненому та міцних соціальних зв'язків.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 лютого 2015 року по справі «Подвезько проти України» зазначив, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.
Тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення у сукупності із інформацією про виїзд за кордон до Республіки Білорусь та депортації із зазначеної держави, свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Однак цей ризик є незначним, оскільки підозрюваний міцні соціальні зв'язки, постійно проживає разом із сестрою і племінником за місцем свого народження в с.Інгулка Баштанського району Миколаївської області, що підтверджено довідкою сільської ради.
Виходячи з викладеного, прокурором не доведено, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеному під час розгляду ризику, а тому слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання та вважає за необхідне обрати підозрюваному менш суворий запобіжний захід.
Керуючись ст. ст. 194, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою АДРЕСА_1 цілодобово та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП України в Миколаївській області та до Вітовського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області.
Дія ухвали закінчується 21 березня 2018 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя