03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа № 757/66370/17-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/1408/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Матійчук Г.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
25 січня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ :
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 9 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валприм» про визнання недійсним пунктів договору купівлі-продажу квартири та повернення сплачених коштів, -
У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним пунктів договору купівлі-продажу та повернення сплачених коштів та просив суд визнати недійсними п.п. 2.1 попереднього договору купівлі-продажу квартири від 29 березня 2014 року в частині купівельної ціни, яка становить 711 607 грн. 25 коп. та п.п. 2.1 договору купівлі-продажу квартири від 8 жовтня 2015 року в частині купівельної ціни, яка становить 839597,58 грн., визнати недійсним п.п. 2.2.1.2, графік погашення платежу попереднього договору купівлі-продажу квартири від 29 березня 2014 року, зобов'язати відповідача сплатити переплачену за квартиру ціну, а саме 327 069,51 грн.
Ухвалою печерського районного суду м. Києва від 9 листопада 2017 року позовну заяву повернуто позивачу для подання до належного суду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, зобов'язати суд першої інстанції відкрити провадження по даній справі, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 115 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи), визначено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановлюється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.
Повертаючи матеріали позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена справа не підсудна Печерському районному суду м. Києва..
Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції порушено правила підсудності, а саме ст. 109 ЦПК України, з огляду на наступне.
З позовних вимог вбачається, що спір виник з приводу визнання недійсним пунктів купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Пунктами 41, 42 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК).
Таким чином, вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил територіальної підсудності.
Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України (в редакції чинній на момент розгляду справи) позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем його знаходження або його основної частини.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків їх недійсності пред'являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК за місцезнаходженням майна або основної його частини.
З огляду на наведене, за місцезнаходженням нерухомого майна пред'являються також позови про визнання пунктів договорів щодо нерухомого майна недійсними та застосування наслідків недійсності.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом з приводу визнання недійсним пунктів договору купівлі-продажу, предметом за яким виступає квартира за адресою: АДРЕСА_1, що територіально не відноситься до Печерського району м. Києва, суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву для звернення до належного суду у зв'язку з непідсудністю даного спору Солом'янському районному суду м. Києва.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду першої інстанції не спростовують і не впливають на їх правильність.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 367,374,378,381-382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 9 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді