АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-1490 Головуючий у1-й інстанції - Москаленко К.О.
Єдиний унікальний номер 757/46276/17-ц Доповідач - Пікуль А.А.
25 січня 2018 року. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Гаращенка Д.Р.
НевідомоїТ.О.
секретар Пузикова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф'южн Солюшенс" про визнання трудових відносин припиненими,-
ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ТОВ "Ф'южн Солюшенс", в якому просила визнати припиненими трудові відносини сторін з 26 травня 2017 року у зв'язку зі звільненням ОСОБА_4 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за безпідставністю заявленого позову.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неналежну оцінку судом наданих позивачем доказів, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язати державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, якого залучити до участі у справі в якості третьої особи під час апеляційного розгляду, провести державну реєстрацію змін керівника ТОВ "Ф'южн Солюшенс" в ЄДР на підставі рішення суду (а.с.62-65).
Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII " Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
В суд апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про дату, місце та час апеляційного розгляду учасники справи повідомлені належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотні повідомлення про вручення судової повістки-повідомлення: ОСОБА_4 - 6 січня 2018 року; уповноваженій особі ТОВ "Ф'южн Солюшенс" - 9 січня 2018 року (а.с.78-79).
Суд ухвалив розглядати справу у відсутність сторін, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.
Позивач відповідно до наказу №1 з 01.12.2011 обіймає посаду директора ТОВ "Ф'южн Солюшенс", єдиним учасником якого є "Арбікей мані холдінгс лімітед" Компанія з обмеженою відповідальністю.
10 травня 2017 року ОСОБА_4 направила до загальних зборів учасників ТОВ "Ф'южн Солюшенс" та до "Арбікей мані холдінгс лімітед" Компанія з обмеженою відповідальністю заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням з 24 травня 2017 року та заяву про зібрання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "Ф'южн Солюшенс" на вимогу виконавчого органу для вирішення, зокрема питання про звільнення позивача з посади директора за власним бажанням. Відповіді на вказані заяви ОСОБА_4 не отримала.
Наказом №2 "Про звільнення директора за власним бажанням" від 24.05.2017 позивач звільнила себе з посади директора ТОВ "Ф'южн Солюшенс"на підставі своєї заяви від 10.05.2017.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого 01.08.2017, позивач залишається керівником ТОВ "Ф'южн Солюшенс".
Згідно з п. п.3 п. 5.2 Статуту ТОВ "Ф'южн Солюшенс" до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства, яким відповідно до п.6.11 Статуту є Директор Товариства.
За встановлених обставин районний суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відкликання виконавчого органу Товариства не відноситься до компетенції суду, а є виключною компетенцією Загальних зборів Учасників ТОВ "Ф'южн Солюшенс".
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги про те, що районним судом при вирішенні справи порушено вимоги матеріального та процесуального права, відхиляються апеляційним судом як безпідставні з огляду на таке.
Відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) та ст. 13 ЦПК (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, суд не може встановлювати наявність чи відсутність порушення права без звернення особи, поданого відповідно до вимог процесуального закону.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
У даному випадку ОСОБА_4, діючи на власний розсуд, пред'явила позов до ТОВ "Ф'южн Солюшенс" про визнання припиненими трудових відносин з відповідачем з 26 травня 2017 року, оскільки 10 травня 2017 року нею була подана заява про звільнення за власним бажанням, яка не розглянута роботодавцем у встановленому законом порядку, що призвело до порушення трудових прав позивача.
При розгляді даного позову районним судом правильно встановлено, що правових підстав для визнання трудових відносин припиненими немає, оскільки до компетенції суду не відноситься питання відкликання виконавчого органу Товариства(директора), яке відповідно до п. п.3 п. 5.2 Статуту ТОВ "Ф'южн Солюшенс" є виключною компетенцією Загальних зборів Учасників ТОВ "Ф'южн Солюшенс".
Вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення за заявою ОСОБА_4 про звільнення від 10.05.2017 у відповідності зі Статутом ТОВ "Ф'южн Солюшенс" в рамках даної справи не заявлялись.
Тому доводи апеляційної скарги щодо неврахування районним судом тієї обставини, що трудові права позивача є порушеними бездіяльністю відповідача, яка виразилась в не розгляді та невжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності ТОВ "Ф'южн Солюшенс", що є обов'язком учасників Товариства, не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.
За правилом ч.6 ст.367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду суду першої інстанції.
Ураховуючи положення наведеної процесуальної норми, апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про залучення до участі у справі на стадії апеляційного розгляду у якості третьої особи Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.
З огляду на викладене, апеляційний суд також не може розглядати вимогу про зобов'язання державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації провести державну реєстрацію змін керівника ТОВ "Ф'южн Солюшенс" в ЄДР на підставі рішення суду. Між іншим суд також зауважує, що ця вимога висунута не до відповідача, а до особи, яку ОСОБА_4 просить залучити до участі у справі у якості третьої особи.
Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга позивача не містить, повторює зміст позовної заяви, доводи якої отримали належну оцінку районного суду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 25 січня 2018 року.
Головуючий: А.А. Пікуль
Судді: Д.Р. Гаращенко
Т.О.Невідома