Справа № 761/28744/15-ц № апеляційного провадження: № 22-ц/796/2066/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Малинников О.Ф.
24 січня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, за апеляційного скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2017 року за заявою ОСОБА_4 про зняття арешту з об'єкту нерухомого майна у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання незаконним розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності на житло,
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2017 року заяву ОСОБА_4 про зняття арешту з об'єкту нерухомого майна передано до Відділу організації забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ для повторного автоматичного розподілу справи.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу 06 листопада 2017 року.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Апеляційним судом міста Києва та підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи 01 жовтня 2015 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просила визнати незаконним розпорядження № 6634 від 12 жовтня 2006 року, видане Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією про приватизацію кімнати АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на кімнату АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа має єдиний унікальний номер 761/28744/15-ц.
Питання забезпечення позову у рамках даного провадження не розглядалося.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року у позові ОСОБА_3 було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачкою було подано апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 20.07.2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2016 року залишено без змін.
В ході апеляційного розгляду справи судом заходи забезпечення позову також не вживались.
Колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12 червня 2017 року винесено ухвалу про відхилення касаційної скарги позивачки та залишення без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2016 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 20.07.2016 року.
24 липня 2017 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява про зняття арешту з об'єкту нерухомого майна, а саме, з 41/100 частини квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування поданої заяви відповідачка посилалася на те, що в рамках розгляду апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13.03.2014 року у цивільній справі №761/381/14-ц Апеляційним судом м. Києва було скасовано зазначене судове рішення та постановлено нову ухвалу, якою в порядку забезпечення позову накладено арешт на 41/100 частини квартири АДРЕСА_1.
Приймаючи дану заяву до розгляду в межах цивільної справи №761/28744/15-ц, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що дане забезпечення вжите судом в ході розгляду іншої цивільної справи №761/381/14-ц за участю тих же самих учасників процесу.
10 вересня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконним розпорядження та свідоцтва про право власності на житло, було залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України (унікальний номер справи 761/381/14-ц, номер провадження 2/761/100/2015). Ухвала суду сторонами не оскаржена та набрала законної сили (т.2, а.с.170).
Крім того, статтею 353 ЦПК України наведено вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги, окремо від рішення суду.
Ухвала, постановлена судом 03 листопада 2017 року, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
За таких підстав, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст. 353, 357 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2017 року повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Суддя Невідома Т.О.