Справа №757/12151/17-ц
Апеляційне провадження
№ 22-ц/796/1964/2018
19 січня 2018 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Кулікова С.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення суму боргу, інфляційних витрат, трьох процентів річних, процентів за користування грошима,
встановив:
ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року відкрито провадження у даній справі.
8 грудня 2017 року на вказану ухвалу судді Лагун М.І. направив до суду апеляційну скаргу, підписану його представником ОСОБА_3, в якій останній зазначає, що направлену 3 липня 2017 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 на дану ухвалу судді було повернуто ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року у зв'язку з не усуненням недоліків.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що зазначені представником відповідача причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали судді є неповажними, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України, редакція якої діяла на момент подання апеляційної скарги, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що 3 липня 2017 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_5 було подано до суду апеляційну скаргу на ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року.
Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 21 липня 2017 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк у п'ять днів для усунення недоліків.
Копія вказаної ухвали направлялась судом апеляційної інстанції на вказані в апеляційній скарзі адреси відповідача та його представника, однак кореспонденція суду поверталась без вручення за закінченням встановленого терміну зберігання.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу.
Представник відповідача вказує, що ухвали апеляційного суду не були отримані відповідачем та його представником, проте вказані причини є неповажними, оскільки згідно ч.1 ст. 77 ЦК України, редакція якої діяла на момент подання апеляційної скарги 3 липня 2017 року, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Судом направлялись копії ухвал на вказані адреси відповідача та його представника, а відтак неотримання кореспонденції суду сторонами за вказаними ними адресами не є поважними причинами пропуску вже поновленого строку на апеляційне оскарження.
Крім того, представник відповідача не зазначає обставини, які позбавили можливості відповідача цікавитись ініційованим ним переглядом ухвали в апеляційному порядку, тому посилання представника відповідача на необізнаність ОСОБА_2 про рух його апеляційної скарги не можуть бути прийняти, як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали судді.
Розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження ( п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007р. у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» від 14.10.2003 р.). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
За таких обставин, вважаю, що зазначені представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку..
Оскільки апеляційна скарга подана з порушенням строків, визначених статтею 294 ЦПК України, редакція якої діяла на момент подання апеляційної скарги, при цьому зазначені представником відповідача причини пропуску строку визнаються неповажними, вважаю необхідним залишити апеляційну скаргу без руху та надати представнику відповідача строк для подачі до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій необхідно зазначити інші підстави для поновлення строку.
Крім того, до апеляційної скарги не додано квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до п.п.9 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) від 8 липня 2011 рок №3674-VI, за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600 грн. 00 коп.
Оскільки подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», відповідачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 320 грн. 00 коп. та направити на адресу апеляційного суду оригінал документу, що підтверджує оплату.
Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:
- розрахунковий рахунок № 31210206780010
- отримувач УДКС у Солом'янському районі міста Києва
- банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві
- ЄДРПОУ 38050812
- код банку отримувача 820019.
Згідно п. 3ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу, за якими в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає залишенню без руху з визначенням строку для надання доказів доплати судового збору.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Визнати причини, зазначені представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3, як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року, неповажними.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення суму боргу, інфляційних витрат, трьох процентів річних, процентів за користування грошима залишити без руху, надавши представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 десять днів з моменту отримання копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання документів про сплату судового збору.
Якщо заяву про поновлення строку не буде подано у зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання ухвали суду в частині надання документів про сплату судового збору, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута представнику відповідача.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя