1[1]
17 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції між Бориспільською виправною колонією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області №119 та Апеляційним судом міста Києва матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року щодо ОСОБА_8 ,-
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року визначено, що відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_8 визнано винним вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-югри, Тюменської області, Російської Федерації від 24.03.2014 року, передбачена ч. 2 ст. 15 , ч.3 ст. 307 КК України та строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_8 на підставі вказаного вироку - 8 років позбавлення волі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року в частині визначення кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, зарахувавши у строк покарання, строк тримання його під вартою з 08.06.2013 року по 23.03.2014 року та застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIIІ від 26.11.2015 року.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам кримінального закону, оскільки неточна кримінально-правова кваліфікація діяння ОСОБА_8 і, як наслідок, помилково визначено покарання. Вважає, що висновок суду про наявність в діях ОСОБА_8 закінченого замаху не вмотивований та суперечить вироку Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-югри, Тюменської області, Російської Федерації від 24.03.2014 року; суд при приведенні вироку до виконання помилково кваліфікував дії за ч. 2 ст. 15 ,ч. 3 ст. 307 КК України; вважає, що правильною кваліфікацією дій ОСОБА_8 є ч.1 ст. 14, ч. 3 ст. 307 КК України.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалиШевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 посилається на те, що про рішення суду першої інстанції засуджений дізнався 23 жовтня 2017 року після його етапування з Росії до України.
Згідно вимог ч. 3 ст. 395 КПК України для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй судового рішення.
Як убачається з матеріалів справи строк на апеляційне оскарження ухвали суду не пропущено, оскільки засуджений ОСОБА_8 , який не був присутнім при судовому розгляді клопотання, отримав копію ухвали 23 жовтня 2017 року, після чого 27 жовтня 2017 року звернувся з апеляційною скаргою, а тому необхідності поновлювати строк апеляційного оскарження немає.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що ухвала суду підлягає залишенню без задоволення, а також засудженого та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати ухвалу суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається із ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року суд визначив, що відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_8 визнано винним вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-югри, Тюменської області, Російської Федерації від 24.03.2014 року, передбачена ч. 2 ст. 15 , ч.3 ст. 307 КК України.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_10 є особливо тяжким злочином.
Згідно ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадження щодо особливо тяжких злочинів.
Таким чином, суд першої інстанції, при розгляді клопотання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, зобов'язаний був забезпечити участь захисника у судовому провадженні.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно вимог ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 415 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується ч. 3 ст. 8 Конституції України.
Однією з основних засад кримінального провадження є доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 21 КПК України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені порушення кримінального процесуального закону, що зумовлює скасування судового рішення, і з метою захисту прав та дотримання інтересів сторін кримінального провадження, направлення цього провадження до суду першої інстанції з призначенням нового розгляду.
Таким чином, враховуючи допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що полягають у обмеженні права на захист засудженого ОСОБА_8 , апеляційний суд вважає, що з метою додержання принципу, передбаченого ст.20 КПК України, щодо забезпечення права засудженого на захист, оскаржуване рішення, відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412, ст. 415 КПК України, підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого суду необхідно вирішити поставлені перед ним питання, перевірити доводи захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , викладені в апеляційній скарзі, з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства прийняти законне, обґрунтоване і належним чином мотивоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 415 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ ______________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_11
Справа № 11-кп/796/2062/2017
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1