Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/2404/2017
Категорія: ч. 1 ст. 51 КУпАП
Іменем України
24 листопада 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2017 року,
Відповідно до постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2017 року
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 51 КУпАП закрито, на підставі п. 7 ст. 247 КУАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Як встановлено постановою судді, 27.04.2017 року близько 19 год. 10 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні магазину «ЕКО-Маркет», що за адресою: м. Київ, вул. М.Лукашевича, 15-А, таємно викрав з полиці магазину пиво торгової марки «Вud» в кількості 1 шт., вартістю 24 грн. 65 коп., яке в подальшому вжив, при цьому не здійснивши його оплату на касі. Своїми діями ОСОБА_2 здійснив дрібне викрадення чужого майна на загальну суму вартістю 24 грн. 65 коп. Відповідальність за дане адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2017 року, провадження у справі закрити на підставі ч. 1 статті 247 КУпАП за відсутності події і складу правопорушення.
В обґрунтування поданої скарги, скаржник посилається на те, що винесена постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає апеляційному оскарженню у зв'язку із порушенням норм матеріального та процесуального права, неповнотою проведеного судового розгляду.
Зокрема, у своїй апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що 24.07.2017 ним, під час ознайомлення з матеріалами справи, виявлено розбіжності між протоколом, який міститься у справі про адміністративне правопорушення та тим, що є у нього у зв'язку з чим ним було подано відповідне клопотання про визнання протоколу у справі про адміністративне правопорушення неналежним доказом, яке було проігноровано судом, як і його доводи та пояснення по справі.
Крім того, під час дослідження протоколу про адміністративне правопорушення скаржником було виявлено допис, а саме: невідомою особою була дописана частина статті 51, про що він неодноразово повідомляв суду, що підтверджується відповідними клопотаннями від 21.06.2017, 15.07.2017 та поясненнями від 24.07.2017.
Також, як зазначає ОСОБА_2 в протоколі не зазначена завдана матеріальна шкода, ємність пива, що на його думку, вказує на невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП.
Зазначає у своїй скарзі скаржник і про те, що, судом першої інстанції було порушено пункт d) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки при допиті свідка ОСОБА_3 суд не попередив свідка про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, не роз'яснив його права, а також не надав змогу скаржнику задавати питання викликаному свідку, крім того, суд при винесенні постанови взагалі не врахував того, що пояснення свідка ОСОБА_4 взагалі не стосуються складу правопорушення, так як свідок не бачив цього правопорушення, а його пояснення базуються на словах інших осіб.
Крім того, на думку скаржника, судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення не були взяті до уваги всі його показання, які надавались в процесі слухання справи, а також не враховано того, що він перебував в закладі громадського харчування де є інша каса, не витребував відео архів, що є ключовим доказом, який був відсутній при складенні протоколу у справі про адміністративне правопорушення, оскільки протокол базувався лише на словах ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, свій висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51КУпАП, суддяЗахарова А.С., як прямо зазначено в оскаржуваній постанові, обґрунтувала тим, що вина порушника підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 (а.с. 6) та свідка ОСОБА_4 (а.с. 7).
Що ж стосується пояснень ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, в яких вони зазначають про те, що здійснили оплату за пиво торгової марки «Bud», однак фіскального чеку їм видано не було, то суддя не прийняла їх до уваги, оскільки дані пояснення спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Більш того, як зазначає суддя, в своїх поясненнях ОСОБА_2 вказав про те, що ОСОБА_3 є його дівчиною, а тому це дає суду підстави вважати, що свідок ОСОБА_3 своїми поясненнями намагається допомогти ОСОБА_2 уникнути адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Разом з тим, таке обґрунтування судового рішення, так само як і матеріали, що зібрані по справі, на які послався суддя у своїй постанові, не дають підстав для висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, з огляду на таке.
По-перше, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, протокол про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_2 не може бути визнаний безспірним доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, оскільки вказаний документ не містить конкретних даних про те, в якій тарі та якого об'єму було пиво, яке вжив ОСОБА_2, перебуваючи в магазині «ЕКО-Маркет».
Зі змісту протоколу вбачається, що огляд ОСОБА_2 не проводився, будь-які речі не вилучалися, в тому числі пляшка з під пива, яке вживав останній.
Крім того, суддя залишила поза увагою те, що в протоколі не вказаний потерпілий та матеріальна шкода, заподіяна правопорушенням, а також не дана будь-яка оцінка тому оцінка тому факту, що в копії протоколу, яка була вручена ОСОБА_2 не вказана частина ст. 51 КУпАП, що взагалі ставить під сумнів об'єктивність цього документу.
По-друге, всупереч висновкам судді, пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не спростовують пояснень ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, оскільки охоронці магазину, в даному конкретному випадку також були зацікавленими особами, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 через спецлінію «102» викликав наряд поліції з приводу неправомірних дій охоронців магазину «ЕКО-Маркет».
Більш того, відповідно до принципу презумпції невинуватості, закріпленого в Конституції України, обов'язок доводити вину, в даному випадку вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП покладався на посадову особу, яка складала відповідний протокол.
Між тим, до протоколу не було долучено а ні відеозапису з камер відеоспостереження магазину, а ні речових доказів (тієї ж пляшки з під пива, яке вживав ОСОБА_2), а ні письмових пояснень касира чи продався барного відділу, на спростування пояснень ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 про те, що вони здійснили оплату за пиво торгової марки «Bud», однак фіскального чеку їм видано не було.
По-третє, відповідно до наявних в матеріалах справи письмових пояснень свідка ОСОБА_4, останній не був безпосереднім свідком того, як ОСОБА_2 вжив з полиці магазину пиво марки «Bud», а повідомив лише про те, що отримав від оператора, прізвище якого не назвав, інформацію про те, що в торговому залі знаходиться пара осіб, яка незаконно пошкодила заводську упаковку, попередньо не розрахувавшись за даний товар.
Що ж стосується письмових пояснень свідка ОСОБА_6 то їх об'єктивність також викликає сумніви, оскільки останній, будучи належним чином повідомленим про виклик в судове засідання суду апеляційної інстанції з метою надання пояснень з приводу обставин даного адміністративного правопорушення, на виклик суду не з'явився та не повідомив суд про причини своєї неявки.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком судді про те, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП знайшла своє повне підтвердження згідно досліджених письмових доказів по справі, а тому, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, і що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, вважає необхідним, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2, постановити рішення, яким вказану скаргузадовольнити, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2017 року - скасувати, із закриттям провадження по справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -
Апеляційну захисника ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2017 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та закриття провадження у справі, на підставі п. 7 ст. 247 КУАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О.Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Захарова А.С.