Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/77/2018
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
12 січня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2017 року,
Відповідно до постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2017 року
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 320 гривень.
Як встановлено постановою судді, ОСОБА_2 09.06.2017 року о 01 год. 40 хв. на вул. Ломоносова в м. Києві керував автомобілем «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку приладом Драгер, результат 0,33 % чим порушив п. 2.9 а ПДР України, тобто здійснив дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2017 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю події і складу правопорушення.
В обґрунтування поданої скарги, скаржник посилається на те, що суддя виносячи рішення, знехтував вимогами закону та підзаконних актів, оскільки не врахував у своєму рішенні поданого скаржником 11.08.2017 клопотання в якому він зазначив обставини, які виключають можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.
Зокрема, як зазначає скаржник, суддя згадує у своїй постанові майже про все, окрім дійсно важливого аспекту - порушення встановлених заводом-виробником правил використання алкотестера, на що неодноразово звертав увагу в своїх постановах Апеляційний суд м. Києва.
З матеріалів справи явно слідує те, що був порушений міжкалібрувальний інтервал алкотестера, передбачений виробником, а тому результати вимірювання не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно стрічці-роздруківці алкотестера Drager Alkoester 6810 остання калібровка приладу проводилась 25.11.2016, а його огляд з використанням цього приладу проводився 09.06.2017.
При цьому, відповідно до стор. 24 офіційної інструкції виробника пристрою, міжкалібрувальний інтервал пристрою складає 6 місяців. Поряд з цим, відповідно до стор. 30 цієї інструкції, дрейф чутливості складає 0,6 проміле в місяць. Тобто, ніщо не може спростувати той факт, що на момент його зупинки інспекторами поліції, показники пристрою не були спотворені.
На думку апелянта, є очевидним та підтверджено наявною у справі роздруківкою алкотестера, що поліцейськими був порушений регламент калібрування приладу, що могло призвести до отримання невірних даних.
Таким чином говорити про достовірність показників приладу неможливо, оскільки він не був відкалібрований та не міг використовуватись. Роздруківка з приладу, що міститься в матеріалах справи, не є належним доказом та не має юридичної сили, а тому її дані не можуть бути покладені в основу доказів, що підтверджують подію правопорушення та його вину.
У зв'язку з тим, що матеріалами справи не підтверджується подія і склад правопорушення, скаржник рахує, що справа підлягає закриттю, з підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу на її підтримку; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на встановлені та наведені в оскаржуваній постанові обставини вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції не може визнати оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим з огляду на таке.
По-перше, висновок судді про те, що при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції були дотримані вимоги ст. 266 цього Кодексу та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735), не може бути визнаний обґрунтованим, оскільки він не відповідає дійсним обставинам справи та не ґрунтується на належних і допустимих доказах.
Зокрема, у відповідності до вимог, передбачених п.п. 1, 5, 6 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п. 3 Розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, який повинен проводитися в присутності двох свідків, поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд, як це прямо передбачено п. 7 Розділу І Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Між тим, як встановлено судом апеляційної інстанції за результатами перегляду відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, передбачений вказаною Інструкцією порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, в повному обсязі дотриманий не був, оскільки, незважаючи на фактичне заперечення ОСОБА_2 факту його перебування в стані алкогольного сп'яніння та відповідно результатів проведеного поліцейським огляду на місці зупинки транспортного засобу, йому не було запропоновано, в присутності свідків пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
По-друге, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі ОСОБА_2, судом було залишено поза увагою ту обставину, що спеціальний технічний засіб, з використанням якого проводився огляд останнього на стан алкогольного сп'яніння, не пройшов, передбаченої заводом-виробником повірки, оскільки з моменту останньої повірки до моменту огляду минуло більше ніж 6 місяців, а враховуючи дрейф чутливості, який згідно інструкції по експлуатації приладу складає 0,6 проміле в місяць, результат проведеного огляду ОСОБА_2, який показав 0.33%, не може бути визнаний об'єктивним та служити беззаперечним доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
По-третє, використання під час проведення приладу Драгер, який не пройшов відповідної повірки, в сукупності з допущеними порушеннями самого порядку проведення огляду, дозволяють суду апеляційної інстанції зробити висновок, про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на їх спростування.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, оскільки наведені в ній доводи підтверджують незаконність постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2017 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вказана постанова - скасуванню, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О.Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Бойко О.В.