Справа № 687/874/17
№1-кп/687/7/2018
24 січня 2018 року смт. Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чемерівці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240260000158 від 13 червня 2016 р., по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубинка Дунаєвецького району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, інваліда ІІ групи, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України не судимого,
за ст. 125 ч.1 КК України
встановив:
13 червня 2016 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи навпроти домогосподарства АДРЕСА_1 , в ході словесної суперечки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання їх наслідків, з метою спричинення потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, умисно схопив останню за праве плече, стиснувши при цьому пальці руки. Внаслідок наведених протиправних дій ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синяка на задній поверхні правого плечового суглобу, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно у вищевказаних місці та час, між ним та потерпілою ОСОБА_4 виник конфлікт, в ході якого остання висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою, махала руками перед його обличчям та намагалася заподіяти йому тілесні ушкодження. Стримуючи потерпілу, він схопив її лівою рукою за праве плече. Не виключає, що саме від таких його дій, у потерпілої з'явився синець. Заявлений потерпілою цивільний позов не визнає. Крім того, просив звільнити його від покарання на підставі п. «В» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки на його утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якого він не позбавлений батьківських прав.
Крім наведених показань обвинуваченого, його вина в скоєнні вказаного злочину підтверджується сукупністю зібраних та досліджених по справі доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що перебуває з ОСОБА_6 у неприязних відносинах. 13 червня 2016 року між нею та обвинуваченим виник конфлікт, в зв'язку з тим, що останній стріляв по її вікнах. В ході конфлікту ОСОБА_6 схопив її за плече та наніс удар в обличчя. На лікування нею було витрачено 2330 грн. 17 коп.. Також злочинними діями обвинуваченого їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 10000 грн.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що дійсно був свідком конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Бачив, як ОСОБА_6 тримав рукою потерпілу за плече, штовхав її.
Свідок ОСОБА_10 підтвердив суду, що дійсно між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 тривалий час існують неприязні відносини. Очевидцем конфлікту між останніми він не був.
За даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 13 червня 2016 року, 13.06.2016 року близько 14 год.00 хв. на вул. Чорновола в с. Степанівка Чемеровецького району ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження.
Згідно висновку експерта № 365 від 14.06.2016 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синяка на задній поверхні правого плечового суглобу, які могли утворитися внаслідок дії тупого твердого предмету, можливо при стисканні пальцями рук і по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Згідно додаткового висновку експерта № 476 від 21.07.2016 року тілесне ушкодження у ОСОБА_4 у вигляді синяка на задній поверхні правого плечового суглобу могло утворитися внаслідок дії тупого твердого предмету, можливо при стисканні пальцями рук і по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Діагноз «ознаки одиничного перивентрикулярного вогнища лейкомаляції лівої лобної частки гіпоксичного або післятравматичногогенезу», виставлений ОСОБА_4 лікарем рентгенологом ОСОБА_11 в кабінеті МРТ м. Кам'янець-Подільського, являється захворюванням, а тому експертній кваліфікації не підлягає.
На обставини вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_4 вказали під час проведення з ними слідчих експериментів, що зафіксовано у відповідних протоколах цієї слідчої дії.
Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину доведена та його діїслід кваліфікувати за ст. 125 ч.1 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
При обранні виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують йому покарання.
Суд враховує, що ОСОБА_6 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, що пом'якшує йому покарання.
Обставин, які б обтяжували обвинуваченому покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також враховує, що ОСОБА_6 згідно ст. 89 КК України не судимий, позитивно характеризується, є інвалідом ІІ групи, має на утриманні малолітню дитину.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного злочину, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_6 покарання за ст. 125 ч.1 КК України у виді штрафу.
Разом з тим, 07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році», дія якого поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.
У відповідності до вимог п. п. «В» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнанні винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які не позбавлені батьківських прав на день набрання чинності цим Законом, мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, яке відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», має на утриманні сина ОСОБА_8 , якому не виповнилось 18 років та відносно якого він не позбавлений батьківських прав, а тому підлягає звільненню від відбування покарання на підставі п. «В» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Обставини, передбачені ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», які б виключали можливість застосування амністії до ОСОБА_6 , судом не встановлені.
Заявлений потерпілою - ОСОБА_4 цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2330 грн. 17 коп. та моральної шкоди в розмірі 10000 гривень підлягає частковому задоволенню.
При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілої в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приймає до уваги п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», відповідно до якого, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд керується відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Так, потерпіла ОСОБА_4 просила стягнути з обвинуваченого на її користь 2330 грн. 17 коп. майнової шкоди, зокрема витрати понесені нею на придбання ліків та проходження МРТ голови. Як вбачається із додаткового висновку експерта № 476 від 21.07.2016 року ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синяка на задній поверхні правого плечового суглобу, а діагноз «ознаки одиничного перивентрикулярного вогнища лейкомаляції лівої лобної частки гіпоксичного або післятравматичногогенезу», являється захворюванням, а тому експертній кваліфікації не підлягає.
Враховуючи, що потерпілою не надано будь-якої медичної документації з обґрунтуванням необхідності отримання лікування та придбання ліків, вимоги останньої щодо відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.
При визначенні розміру моральної шкоди суд керується вимогами п.п. 9, 17.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995р. і враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнала потерпіла у зв'язку із вчиненням щодо неї злочинних дій. На думку суду, з урахуванням вини обвинуваченого, наслідків, що настали, ступеню та тривалості моральних і фізичних страждань потерпілої , характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, розмір цього відшкодування слід визначити в сумі 1000 грн. Суд вважає, що зазначена сума за своїм розміром є адекватною спричиненій шкоді і компенсує понесені моральні втрати.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят грн.).
На підставі пункту «В» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1000 грн. моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Чемеровецький районний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя