Справа № 640/18623/17
н/п 2-з/640/8/18
"23" січня 2018 р. Київський районний суд у складі:
головуючого-судді - Сенаторова В.М.,
при секретарі - Явнюк К.Р.,
розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа: Харківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості про розірвання договору, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова із вищевказаним позовом, у якому просить розірвати договір №203917111000009 про професійне навчання безробітного, укладеного між позивачем та Харківським міським центром зайнятості 13.11.2017 року.
Разом з тим, у матеріалах позову та 28.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом призупинення навчання ОСОБА_1 за професією:7436 Швачка, згідно договору №203914111000009 до прийняття рішення по справі, посилаючись на норми ст.ст. 151, 152 ЦПК України (у старій редакції).
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Разом з тим, приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України встаовлено, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
В порушення вимог ст. 151 ЦПК України відсутність належних обгрунтувань у заяві позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.
Сам же факт звернення позивача до суду не є підставою для забезпечення позову.
Оскільки позивачем не надано доказів, підтверджуючих наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову по цій цивільній справі, виходячи з змісту позовних вимог, а призупинивши навчання, суд вже фактично вирішить існуючий спір по суті, що суперечить загальним принципам цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, зміст позовних вимог, суд вважає що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» , ст.ст. 149 -153 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа: Харківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості про розірвання договору- відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя -