Справа № 638/15449/17
Провадження № 2/638/1422/18
іменем України
24 січня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Штих Т.В., при секретарі Тарасовій О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
Позивачка звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова за позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від вказаного шлюбу мають неповнолітню дитину сина- ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Спільне життя не склалось з причин суперечок та конфліктів, що у подальшому привело до неможливості умов спільного мешкання. Сторони разом не мешкають. Як зазначає позивач відповідач ухиляється від сплати коштів на утримання дитини. Позивач просить розірвати шлюб та стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1\3 частини всіх доходів відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти розірвання шлюбу, проте зазначив, що він не може сплачувати вказану суму, тому що має дитину від першого шлюбу, яку також необхідно забезпечувати, тому лише частково визнав позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб виданого 02 вересня 2011 року серія НОМЕР_1 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області сторони вступили в зареєстрований шлюб 02 вересня 2011 року, актовий запис 116.
Від вказаного шлюбу сторони мають сина- ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина мешкає разом з позивачкою.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України. Згідно ч.2 ст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, які мають суттєве значення.
Згідно ст. 12 Європейської Конвенції по правам людини чоловіки та жінки, які досягли шлюбного віку, мають право вступати в шлюб и створювати сім'ю у відповідності з національним законодавством, яке регулює здійснення цього права.
Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї .
Вжиті заходи, щодо примирення подружжя були марними, сторони не примирились, в зв'язку з цим суд приходить до висновку, що даний шлюб повинен бути розірвано.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 51 Конституції України - батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.1 1.1989 р. (яку ратифіковано Україною 27.02.1991 p.), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За змістом ч. 1. ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 p. № 2402-111, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Положеннями ч. 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З аналізу наведених правових норм, можна прийти до висновку, що відповідач зобов'язаний утримувати спільних дітей і створювані необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації їхнього життя на рівні з позивачем.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, за відсутності домовленості між батьками Про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Оскільки відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини не надає суд вважає за необхідне встановити розмір аліментів в 1\4 частині всіх видів доходів відповідача щомісячно.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 р. № 2037-УІІІ, до ч. 2 ст. 182 СК України внесено зміни, відповідно до яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1. ч. 2 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти па двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідач має молодий вік, фах, зі слів має задовільний стан здоров'я, має на утриманні дитину від першого шлюбу, тому суд вважає, що 1\4 частини всіх видів доходів щомісячно буде справедливою сумою аліментів.
Враховуючи все вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Також необхідно стягнути судовий збір.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 105,110,112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 76,81, 133, 141, 246,258,259,264, п. 15.5 Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити частково.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 02 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис 116.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача змінити на дівоче - ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий Дзержинським ЦВМ УМВС України в Харківській області 16.07.2003 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання дитини- сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 1\4 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 13 жовтня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий Дзержинським ЦВМ УМВС України в Харківській області 16.07.2003 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 суму судового збору в розмірі 640 ( шістсот орок) гривен.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий Дзержинським ЦВМ УМВС України в Харківській області 16.07.2003 на користь держави суму судового збору в розмірі 640 ( шістсот орок) гривен .
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.
Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.
Суддя : Штих Т.В.