Справа № 618/1164/17
Провадження № 2/618/30/18
25 січня 2018 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Рябоконь Є.А., за участю секретаря - Кучеренко О.І., позивача - ОСОБА_1, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна цивільну справу № 618/1164/17, провадження № 2/618/30/18 за позовом ОСОБА_1, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 до Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, юридична адреса: с. Тавільжанка, вул. Центральна, 1, Дворічанський район Харківська область про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської областіпро визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої вимоги наступним: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_2, яка на час смерті проживала в с. Тавільжанка Дворічанського району Харківської області. Після смерті дружини залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2. Свого часу дружина ОСОБА_2 у 1972 році побудувала вказаний житловий будинок разом з надвірними будівлями за вищевказаною адресою, але не зареєструвала його органах БТІ та не отримала свідоцтва про право власності. Право власності на цей житловий будинок з надвірними будівлями не було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними будівлями не видавався. За життя дружина заповіту не склала. Спадщину ОСОБА_1 прийняв, подавши відповідну заяву до Дворічанської держнотконтори. Однак, йому через відсутність правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок на ім»я померлої державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, пов'язаних з оформленням спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 В зв»язку з цим, позивач просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок разом з надвірними будівлями, як за спадкоємцем за законом після смерті дружини ОСОБА_2.
В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.
Представник відповідача - Тавільжанський сільський голова Тритяк М.І. позовні вимоги визнав у повному обсязі, у поданій до суду заяві просив слухати справу у його відсутність.
За результатами підготовчого провадження на підставі повідомлених позивачем обставин справи, наданих ним і витребуваних ухвалою суду за його клопотанням доказів встановлені такі фактичні обставини та спірні правовідносини.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 13 травня 2005 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є чоловіком та дружиною.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті ОСОБА_2 залишився житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2.
Згідно виписки виконавчого комітету Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області № 02-30/1882 від 01.12.2017, відповідно до записів погосподарської книги № 6, особовий рахунок НОМЕР_4, ОСОБА_2, 1935 р. н., яка померла 15.05.2017, дійсно була головою домогосподарства в АДРЕСА_2, а саме: зафіксованого в технічному паспорті КП "Дворічанське БТІ" житлового будинку з надвірними будівлями, а саме: житловий будинок А, тамбур а, навіс а1, сарай Б, прибудова до сараю б1, погріб б, убиральня В, забор № 1, хвіртка № 2, ворота № 3, хвіртка № 4, вигріб № 5 , свердловина ? № 6.
Право власності на зазначений вище житловий будинок не було зареєстроване за життя за померлою ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, правовстановлюючий документ на житловий будинок не видавався, оскільки закон, який існував до 01 січня 2004 року, не передбачав державної реєстрації права власності. Право власності на житловий будинок підтверджував запис в погосподарській книзі виконкому сільської ради в особовому рахунку.
Відповідно до Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 112\5, а саме пункту 40, в якому вказано, що в погосподарській книзі в розділі ІУ „Споруди, які є особистою власністю господарства" записуються дані про житловий будинок, назви інших будівель, рік їх збудування, та характеристика будинку, споруд, підстави виникнення права власності, вид права власності.
Згідно постанови Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області № 1351/02-31 від 24 листопада 2017 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій, ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його дружини ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв»язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок по АДРЕСА_2 на ім»я померлої.
Частина 1 ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.
Згідно ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
При розв"язанні даного спору, враховуючи, що спірні цивільні правовідносини, пов"язані з набуттям ОСОБА_2 права власності на зазначений житловий будинок, виникли до 1 січня 2004 р., згідно вимог Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, суд застосовує норми ЦК України від 18.07.1963. А до спірних цивільних правовідносин, пов"язаних зі спадкуванням вказаного житлового будинку, на підставі ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, слід застосовувати правила книги шостої Цивільного кодексу України, оскільки спадщина відкрилася після набрання чинності цим кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 86 ЦК України (в редакції 1963 р.), право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Однією із форм власності - є приватна (ч. 4 ст. 86 ЦК).
Відповідно до ч. 6 цієї ж статті, відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Згідно ст. 13 Закону України "Про власність" (в редакції 1991 р.), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, одним із об"єктів приватної власності є житловий будинок.
Згідно з відомостями погосподарського обліку Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, особовий рахунок НОМЕР_4, зазначений вище житловий будинок по АДРЕСА_2 перебував у приватній власності голови домогосподарства ОСОБА_2 (довідка Тавільжанської сільської ради № 02-30/1882 від 01.12.2017).
Таким чином, належність на праві приватної власності житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою, підтверджується випискою з особового рахунку погосподарської книги Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, технічним паспортом на житловий будинок від 28 серпня 2017 року, виготовленим КП „Дворічанське бюро технічної інвентаризації ".
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно довідки від 23.05.2017 № 02-30/996 Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за законом є її чоловік ОСОБА_1. Заповіт на території сільської ради не складався та не посвідчувався.
Згідно довідки Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області № 35/01-16 від 23.01.2018, після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_1, про що заведено спадкову справу за № 119/2017, заява № 312.
Заяв від інших спадкоємців про прийняття або відмову від спадщини до Дворічанської держнотконтори не надходило. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Позивач скористався зазначеним правом, але постановою державного нотаріуса Дворічанської держнотконтори № 1351/02-31 від 24.11.2017 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини у зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок на ім»я померлої.
Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, в зв"язку з чим в даний час неможливо внести відомості до Державного реєстру прав щодо вказаного житлового будинку, належного дружині позивача, що дало б можливість йому отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після її смерті в нотаріальній конторі.
Враховуючи викладене і відсутність іншого способу відновлення порушеного права, позивач обґрунтовано звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права шляхом визнання за ним права власності на житловий будинок разом з надвірними будівлями в порядку спадкування в судовому порядку.
Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Таким чином, згідно ст. 1216 ЦК України, з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 право власності на зазначене домоволодіння перейшло до позивача.
За таких обставин, згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
При цьому, згідно вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України суд роз»яснює представнику відповідача наслідки визнання позову, передбачені ч. 4 цієї статті.
Судом також встановлено, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. ст. 55, 64 Конституції України, ст. ст. 16, 25, 392, 1217, 1218, 1233, 1268, 1297 ЦК України (в редакції 2004 р.), ст. 86 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст. 13 Закону України "Про власність" (в редакції 1991 р.), 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, п. 15.5) розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області 10 березня 1999 року право власності на зафіксовані в технічному паспорті КП "Дворічанське БТІ" житловий будинок з надвірними побудовами, а саме: житловий будинок А, тамбур а, навіс а1, сарай Б, прибудова до сараю б1, погріб б, убиральня В, забор № 1, хвіртка № 2, ворота № 3, хвіртка № 4, вигріб № 5 , свердловина ? № 6 за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дворічанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Є. А. Рябоконь