Справа № 638/18310/17
Провадження № 1-кп/638/558/18
25 січня 2018 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
01.12.2017 року в провадження судді Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт кримінального провадження № 12017220480005632 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 з посиланням на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Вислухавши захисника, який вважав за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт, оскільки останній має постійне місце проживання, ОСОБА_5 не має наміру приховуватись від суду, обвинуваченого, який підтримав думку захисника, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , відсутність відомостей про наявність таких захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу останнього, який згідно обвинувального акту судимий, вчинив інкримінований злочин в період іспитового строку, до моменту затримання офіційно не працював, не має тісних соціальних зв'язків, неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого до 60 діб.
Керуючись ст.ст.177,314 -317,331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 60 діб - до 25 березня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий