Справа № 263/10512/17
Провадження № 2-а/263/35/2018
15 січня 2018 року м. Маріуполь Донецької області
Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області в складі: головуючого - судді Скрипниченко Т.І.,
за участю секретаря Диміч Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя про визнання дій протиправними, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, -
22.08.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя та просила визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя щодо відмови в зарахуванні до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи з 22.09.1986 року по 21.01.1989 та з 07.08.1989 по 01.09.2014 на посаді завідуючий відділенням; з 01.09.2014 по 01.11.2015 на посаді викладача в механіко-металургійному коледжі ПДТУ; з 01.11.2015 по 15.11.2016 та скасувати рішення №17 від 05.05.2017 Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя та зобов'язати Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, передбачений п «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи 22.09.1986 року по 21.01.1989 та з 07.08.1989 по 01.09.1997 на посаді лаборант, методист; з 02.09.1997 по 01.09.2014 на посаді завідуючий відділенням; з 01.09.2014по 01.11.2015 на посаді викладача в механіко-металургійному коледжі ПДТУ; з 01.11.2015 по 15.11.2016, зобов'язати Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя призначити ОСОБА_1 пенсію у відповідності до п «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27.03.2017 року.
В обґрунтування вимог зазначала, що 23.03.2017 позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою для призначення пенсії за вислугою років згідно п«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач своїм рішенням №17 від 05.05.2017 про відмову в призначенні пенсії відмовив у призначенні пенсії, оскільки стаж, відповідно записам у трудовій книжці та даним персоніфікованого обліку складає 36 років 1 місяць 23 дні, що не відповідає умовам ст. 55 «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», не враховано періоди: з 22.09.1986 по 21.01.1989 та з 07.08.1989 по 01.09.1997 на посад лаборант, методист; з 02.09.1997 по 01.09.2014 на посаді завідуючий відділенням, так як ці посади не передбачені Постановою 909; з 01.09.2014 по 01.11.2015 на посаді викладача в механіко - металургійному коледжі ПДТУ, оскільки ПДТУ має IVрівень акредитації; з 01.11.2015 по 15.11.2016 відповідно даних персоніфікованого обліку.
Вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у нарахуванні пенсії на пільгових умовах.
Позивач та представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не прибули, надано заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
Представником відповідача надано заперечення на позовну заяву, відповідно яких просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 27.03.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою (реєстраційний номер 2183) про призначення пенсії згідно п «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши копію трудової книжки; копію диплома; копію атестаційних листків; копію паспорту та ідентифікаційного коду. Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із внесеними змінами, право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Мінінстрів України, станом на 1 квітня 2005 року - не менше 25 років та після цієї дати з поступовим зростанням необхідного спеціального стажу, що передбачено даною статтею. До досягнення віку, встановленого законодавством , право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти охорони здоров'я та соціального забезпечення, за наявності вислуги років на цих посадах за період:
-З 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
-З 1 квітня 2017 року по 31 берзня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
-З 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Право на пенсію за вислугу років працівників освіти регламентується розділом 1 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.
За результатами розгляду документів поданих ОСОБА_1, встановлено, що позивачу на момент звернення виповнилося 55 років, загальний стаж роботи становить 36 років 01 місяць 14 днів, спеціальний стаж працівників освіти складає 2 роки 00 місяців 23 дні, що не відповідає умовам п «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Право на призначення пенсії ОСОБА_1 матиме по досягненню віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після досягнення 60 років.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
23.03.2017 позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача, про призначення пенсії згідно п «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області від 05.05.2017 №17 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки на момент звернення загальний стаж ОСОБА_1 складає 36 років 1 місяць 14 днів, спеціальний стаж працівника освіти складає 2 роки 23 дні, що не відповідає умовам ст. 55 «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки право на пенсію за вислугу років мають лише ті педагогічні працівники, посади яких включені до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року, до спеціального стажу не враховані наступні періоди роботи:
- в Українському заочному індустріальному технікумі м.Дніпропетровська з 22.09.1986 року по 21.01.1989 рік та з 07.08.1989 року по 01.09.1997 рік на посаді лаборанта, методиста: в механіко - металургійному коледжі Приазовського державного технічного університету з 02.09.1997 року по 01.09.2014 рік на посаді завідуючий відділенням, так як ці посади не передбачені Постановою №909;
- з 01.09.2014 року по 01.11.2015 рік на посаді викладача в механіко-металургійному коледжі Приазовського державного технічного університету, так як навчальний заклад ПДТУ має 4 рівень акредитації, а з 01.11.2015 року по 15.11.2016 рік зарахувати до спеціального стажу відповідно даних персоніфікованого обліку так як роботу на посаді викладача в цей період закодовано спеціальним стажем ст.55 «е».
Вважаючи відмову відповідача неправомірною, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, зазначено що вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Відповідно до вимог ч.1 ст 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, про що зазначено у п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»«.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 36 років 1 місяць, що не заперечувалось сторонами.
Відповідно до ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку - 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.
Відповідно до п. «е» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.
Посада позивача - лаборант, методист (період роботи 22.09.1986-21.01.1989 та 07.08.1989-01.09.1997), завідуюча відділенням (з 02.09.1997-01.09.2014); зазначені у трудовій книжці ОСОБА_1, відсутні в переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту на пенсію за вислугу років затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 №909, з урахуванням внесених змін.
До того ж в переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту на пенсію за вислугу років затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 №909, зазначено, що викладачі вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади, дає право на пенсію за вислугу років, з урахуванням досягнення 55 років за наявності зазначеного спеціального стажу роботи, тому стаж роботи за період з 01.09.2014 року по 01.11.2015 рік на посаді викладача в механіко-металургійному коледжі Приазовського державного технічного університету, також не може бути зараховано до спеціального стажу.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання пенсійний орган зарахувати спірний період до спеціального стажу роботи позивача, задоволенню не підлягають.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 6, 72-78, 139, 241-246, 255, ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя про визнання дій протиправними, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислення з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя