Ухвала від 19.01.2018 по справі 761/45776/17

Справа № 761/45776/17

Провадження № 1-кс/761/267/2018

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у кримінальному провадженні № 12015100030010903, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2017 року представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у кримінальному провадженні № 12015100030010903, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190 КК України, на автомобіль марки Rolls-Royce Phantom, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Старший слідчий СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 , якою здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12015100030010903 від 13 вересня 2015 року, та заступник начальнику відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні, в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту автомобіля марки Rolls-Royce Phantom, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , посилаючись на те, що арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року обґрунтовано та потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час не відпала. При цьому, звертали увагу суду на те, що зазначений транспортний засіб відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, тобто є речовим доказом в рамках кримінального провадження № 12015100030010903 від 13 вересня 2015 року.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 та слідчого ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що СУ ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12015100030010903, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у справі № 761/19651/16-к (провадження № 1-кс/761/12135/2016) клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12015100030010903, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190 КК України, задоволено та накладено арешт, у тому числі, на автомобіль марки Rolls-Royce Phantom, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб є наявність розумних підозр вважати, що таке майно є безпосереднім об'єктом кримінально протиправних дій, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Разом із цим, як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12015100030010903 від 13 вересня 2015 року здійснюється за фактом заволодіння шахрайським шляхом нерухомим та рухомим майном ОСОБА_9 в період з 13 вересня 2015 року, тобто вже після смерті останнього. Однак, у судовому засіданні встановлено, що 13 березня 2013 року відповідно до акту № 13-237 прийому передачі автомобіля марки Rolls-Royce Phantom, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , з урахуванням контракту № 12-3039А від 20 вересня 2012 року, право власності на зазначений транспортний засіб набула ОСОБА_10 . В подальшому, 08 квітня 2014 року, тобто ще до смерті ОСОБА_9 , власником такого майна став ОСОБА_11 . При цьому, рішеннями Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2017 року у справі № 369/1498/16 (провадження № 2/369/1036/17) та Апеляційного суду Київської області від 08 серпня 2017 року у справі № 369/1498/16-ц (провадження № 22-ц/780/4197/17), які набрали законної сили, встановлено, що арештований транспортний засіб не належить до спадкового майна після смерті ОСОБА_9 .

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість застосування в рамках кримінального провадження № 12015100030010903 від 13 вересня 2015 року такого заходу забезпечення як арешт автомобіля марки Rolls-Royce Phantom, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 13 вересня 2015 року, питання про арешт транспортного засобу вирішено ухвалою слідчого судді від 30 травня 2016 року, в той час як на момент звернення власника майна до суду в порядку ст. 174 КПК України та розгляду слідчим суддею відповідного клопотання про скасування арешту майна жодній особі не повідомлено про підозру та не пред'явлено обвинувачення, що суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та істотно порушує безумовне право власності ОСОБА_6 на таке майно.

У свою чергу, відповідно до практики Європейського суду з прав людини для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства. Повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними меті їх застосування.

Водночас, як зазначено слідчим та прокурором у судовому засіданні, матеріали кримінального провадження не містять відомостей, які свідчать про причетність ОСОБА_12 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 та скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у кримінальному провадженні № 12015100030010903, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190 КК України, на автомобіль марки Rolls-Royce Phantom, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 170, 173, 174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у кримінальному провадженні № 12015100030010903, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт автомобіля марки Rolls-Royce Phantom, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у кримінальному провадженні № 12015100030010903, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
71794956
Наступний документ
71794958
Інформація про рішення:
№ рішення: 71794957
№ справи: 761/45776/17
Дата рішення: 19.01.2018
Дата публікації: 27.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження