Провадження №2/760/96/18
Справа №760/12560/17
25 січня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
за участю: секретаря - Коваленко І.О.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, а також залишити їй прізвище - ОСОБА_2.
Посилалась у позові на те, що 02.10.2004 між нею та відповідачем було укладено шлюб, від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначено, що під час спільного проживання сторін, з'ясувалося, що у них різні погляди на життя та побут, у зв'язку з чим почали виникати постійні непорозуміння між ними, стосунки поступово погіршилися і приблизно з грудня 2014 року шлюбні відносини фактично були припинені, сторони довгий час проживають окремо, подальше сумісне життя і збереження сім'ї є неможливим, даний шлюб є недоцільним та суперечить інтересам кожного з них. Позивачка посилалась на те, що донька проживає з нею, після розірвання шлюбу донька сторін і далі проживатиме з позивачкою.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві та просила позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов визнав та просив його задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи‚ суд вважає,що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб (повторного), виданого 01.03.2007 Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, було зареєстровано 02.10.2004 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис №1584 від 02.10.2004 (а.с. 4).
Також, встановлено, що у сторін є донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (повторним), виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 15.12.2015 Серія НОМЕР_1 (а.с. 5).
В судовому засіданні встановлено, що сторони тривалий час не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні стосунки.
Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що розлад в сім'ї має не тимчасовий характер, а подальше спільне проживання в шлюбі стало неможливим, оскільки, взаєморозуміння між сторонами втрачено, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. При таких обставинах шлюб підлягає розірванню.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом враховано, що відповідачем визнано позов, а відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Крім того, позивачка просить суд залишити їй прізвище ОСОБА_3, на що суд зазначає наступне.
Разом з тим, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 640,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
З урахуванням наведеного‚ на підставі ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 206, 258-259, 263-265, 273, 353 ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 02 жовтня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1584 від 02.10.2004.
Залишити позивачу ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 січня 2018 року.
Суддя: І. А. Усатова