Справа № 760/7040/17
Провадження №2/760/3897/17
20 грудня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Кізюн Л.І.
при секретарі: Продан М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Народний кредит» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу, в якому просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 18-131003/н від 15 жовтня 2013 року в розмірі 22 054 грн. 27 коп. та судові витрати у розмірі 1 600 грн. 00 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що 15 жовтня 2013 року між Кредитною спілкою «Народний кредит» та членом Кредитної спілки ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18-131003/н, згідно якого КС «Народний кредит» надала відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн. 00 коп., плата за користування яким (проценти) становить 69,35 % річних, тобто 0,19% денних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Підпунктом 1.1. додаткової угоди до кредитного договору № 17-151203/н від 18.12.2015 року встановлено, що сторони домовились про зміну розміру фіксованої відсоткової ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику, а саме, у зв'язку із порушенням графіку розрахунків додатка № 1 до кредитного договору № 18-131003/н від 15 жовтня 2013 року в частині непогашення кредиту у проміжні строки, які становлять 30 календарних днів.
За будь-яких умов у разі своєчасного ненадходження (прострочення) планового платежу повністю або частково, з першого дня прострочення цей кредит визнається кредитом з підвищеним ризиком. Плата за користування кредитом, протягом строку визнання його як кредиту з підвищеним ризиком, становить 365 % річних, тобто 1 % денних на суму залишку по кредиту.
Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, працівниками Кредитної спілки було неодноразово здійснено попередження (в телефонному режимі), щодо порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, а також надіслано претензію з відповідними вимогами, яка залишилася поза увагою відповідача.
Позивач зазначає, що станом на 14 грудня 2015 року заборгованість по кредитному договору № 18-131003/н від 15.10.2013 року складає 22 054 грн. 27 коп., з яких: борг по пені - 317 грн. 15 коп.; штраф - 3 082 грн. 51 коп.; борг по тілу кредиту - 6 165 грн. 01 коп.; борг по відсоткам - 12 489 грн. 60 коп.
Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності, про що надала відповідне клопотання, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 49).
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення, відповідно до яких представник просить повністю відмовити Кредитній спілці «Народний кредит» у задоволенні позову, посилаючись на те, що Кредитною спілкою не доведено та не надано суду жодних фактичних, прямих і беззаперечних доказів, які б підтверджували зазначені у позові обставини щодо дійсної реальної заборгованості ОСОБА_1 станом на 14.12.2015 року. Тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими (а.с.а.с. 30-32).
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що 15 жовтня 2013 року між Кредитною спілкою «Народний кредит» та членом Кредитної спілки ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18-131003/н, згідно якого КС «Народний кредит» надала відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн. 00 коп., плата за користування яким (проценти) становить 69,35 % річних, тобто 0,19% денних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.а.с. 7-8).
Підпунктом 1.1. додаткової угоди до кредитного договору № 17-151203/н від 18.12.2015 року встановлено, що сторони домовились про зміну розміру фіксованої відсоткової ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику, а саме, у зв'язку із порушенням графіку розрахунків додатка № 1 до кредитного договору № 18-131003/н від 15 жовтня 2013 року в частині непогашення кредиту у проміжні строки, які становлять 30 календарних днів (а.с. 9).
За будь-яких умов у разі своєчасного ненадходження (прострочення) планового платежу повністю або частково, з першого дня прострочення цей кредит визнається кредитом з підвищеним ризиком. Плата за користування кредитом, протягом строку визнання його як кредиту з підвищеним ризиком, становить 365 % річних, тобто 1 % денних на суму залишку по кредиту.
Пунктом 7.3 кредитного договору передбачено, що у разі своєчасного ненадходження (прострочення) повністю або частково планового платежу, встановленого Графіком розрахунків Кредитодавець нараховує, а Позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення від суми несплаченого в строк платежу.
Згідно пункту 7.4 Кредитного договору, у разі прийняття Кредитодавцем рішення про стягнення процентів за користування кредитом та суми кредиту в судовому порядку внаслідок невиконання Позичальником зобов'язань, встановлених п.п. 2.3 та 5.1, до Позичальника застосовується штраф у розмірі 50% від суми фактичного залишку кредиту на дату прийняття Кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості в судовому порядку.
Крім того, умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків погашення кредиту і процентів за користування ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, у ч. 5 ст. 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути з рішення суду.
Відповідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи те, що 15 жовтня 2013 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 18-131003/н, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов'язання щодо виконання даного договору.
З даних розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № 18-131003/н від 15 жовтня 2013 року, наданого позивачем, вбачається, що станом на 14 грудня 2015 року заборгованість по кредитному договору № 18-131003/н від 15.10.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 22 054 грн. 27 коп., з яких: борг по пені - 317 грн. 15 коп.; штраф - 3 082 грн. 51 коп.; борг по тілу кредиту - 6 165 грн. 01 коп.; борг по відсоткам - 12 489 грн. 60 коп. (а.с.а.с. 10, 11).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, або розірвання договору.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами( ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст.ст. 623, 625 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими обґрунтовуються вимоги позивача, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
Натомість відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, не надала суду належних та достовірних доказів в межах розгляду даної справи, які б спростували факт наявності заборгованості за кредитним договором.
Виходячи з того, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 11, 509,525, 526, 530, 550, 598, 610, 612, 623, 625, 629, 1054 ЦК України, суд -
Позов Кредитної спілки «Народний кредит» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Народний кредит» заборгованість за кредитним договором № 18-131003/н від 15 жовтня 2013 року у розмірі 22 054 (двадцять дві тисячі п'ятдесят чотири) гривні 27 копійок та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.І. Кізюн