Справа № 2-а-1521/11/2211 Головуючий у 1-й інстанції: Стасюк Р.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
28 березня 2013 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Драчук Т. О.
судді: Боровицький О. А. Гонтарук В. М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради про перерахунок пенсії,
В червні 2011 року позивач звернулася до суду з позовними вимогами до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов"язання провести перерахунок допомоги на оздоровлення за 2011 рік.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 липня 2011 року позов задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку позивачу, як постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 1-ї групи щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік; зобов"язано відповідача провести перерахунок виплаченої позивачу у 2011 році грошової допомоги на оздоровлення як інваліду 1-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи з врахуванням положень ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме, що її розмір становить п'ять мінімальних заробітних плат на момент виплати, та виплатити недоплачену суму.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість судового рішення та порушення норм матеріального права.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначенні та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалід 1 - групи що підтверджується посвідченням Серії А № 048860.
Відповідач виплатив позивачу суму компенсації на оздоровлення в розмірі по 120,00 грн. щорічно, при цьому керувався постановою Кабінету Міністрів України № 562.
Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 1-ї групи передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Колегія суддів зазначає, що вищевикладені приписи статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є діючими, та на час спірних правовідносин не зупинялись та не змінювались іншими нормативно-правовими актами.
Разом з цим, Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року, всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (яким встановлено розмір щорічної допомоги як величину, кратну до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) встановлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 1-ї групи - 120,00 гривень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", якими встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2011 рік.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, діяв в порушення вимог статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснив виплатив суму меншу, ніж встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", що призвело до порушення прав позивача.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради, -залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 липня 2011 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Боровицький О. А.
ОСОБА_3